Освітня програма на 2020-2021н.р.
ПОГОДЖЕНО
на засіданні
педагогічної ради школи
від 31.08.2020 року
протокол № 01
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом по школі від 31.08.2020р. № 59-од
Директор ЗОШ І-ІІ ст.с. Щитинь
________________ В.В. Потапчук
_____________ 2020 року
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
загальноосвітньої школи І-ІІ ст. с. Щитинь
Любешівського району Волинської області
на 2020/2021 навчальний рік
Розділ 1
Призначення школи та засіб її реалізації
Призначення школи полягає в наданні якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку, що проживають чи перебувають на території с. Щитинь, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.
Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.
Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.
Основним засобом реалізації призначення загальноосвітнього закладу є засвоєння учнями
обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час заклад має у своєму
розпорядженні додаткові засоби реалізації свого призначення, а саме
уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному
розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;
надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);
поглиблене вивчення окремих предметів;
надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального
матеріалу;
оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності;
надання широкого спектра додаткових освітніх програм і додаткових освітніх послуг.
Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на: формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.
Реалізація освітньої програми школи здійснюється через рівні освіти:
початкова освіта тривалістю чотири роки;
базова середня освіта тривалістю п’ять років.
Розділ 2
Опис "моделі" випускника школи
Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими.
Випускник школи має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння отримані
учнем тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами.
Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.
Наш випускник – це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:
випускник школи добре проінформована особистість;
прагне до самоосвіти та вдосконалення;
готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті громади, держави;
є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;
свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;
мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.
Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.
Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені стандартом початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований, вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю, навички навчальної діяльності, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.
Випускник базової основної школи володіє певними якостями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє їх реалізувати; оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.
Наш випускник - свідомий громадянин і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків у майбутнє.
Розділ 3
Цілі та задачі освітнього процесу школи
Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх програм повинні бути
обумовлені "моделлю" випускника, призначенням і місцем школи в освітньому просторі освітнього округу, району. Вони повинні бути сформульовані конкретно, бути вимірними, досяжними, визначеними за часом, несуперечливими по відношенню одна до одної. Інакше кажучи, відповідати загальним вимогам, що пропонуються до визначення цілей і задач.
Перед школою поставлені такі цілі освітнього процесу:
1.Забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, базової
загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;
2.Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
3.Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;
4.Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;
5.Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів;
6. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки;
7.Проведення атестації та сертифікації педагогів;
8.Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази навчального закладу.
Розділ 4
Освітня програма закладу та її обґрунтування
4.1. Освітня програма початкової освіти
Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.
Освітня програма початкової освіти окреслює підходи до організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.
Освітня програма визначає:
• Загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей;
• перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями;
• орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності їхнього вивчення;
• рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою.
Освітня програма загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня с. Щитинь І ступеня (початкова освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.лютого 2018року №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», наказу Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 року № 1272»Про затвердження Типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти» (1-2кл.), наказу Міністерства освіти та науки України № 1273 від 08 жовтня 2019 року «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4класів закладів загальної середньої освіти» (3кл.), Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня (4кл.), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20 квітня 2018 року № 407.
Початкова освіта здобувається з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).
Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.
Початкова освіта має такі цикли, як 1—2 і 3—4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно
і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я
і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються в різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них.Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, умін ня висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-2класу – 48 години на тиждень (1680 годин/навч.рік); 3 класи – 26 годин на тиждень (910 годин/навч.рік); 4 класи – 26 годин на тиждень (910 годин/навч.рік). Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальним тижнем. Повноцінність початкової освіти реалізується як інваріантної, так і варіативної складових.
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти через структурування змісту початкової освіти на засадах інтегрованого підходу у навчанні. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.
Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації.
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах (Таблиця 1 до освітньої програми.)
Очікуванні результати навчання здобувачів початкової освіти. Освітня програма закладу початкової освіти має передбачати досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової освіти.
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі.
4.1.1. Освітня програма 1-2 класів
Навчання здобувачів освіти Нової української школи (НУШ)
Освітню програму для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», у відповідності до Державного стандарту початкової освіти (постанова КМУ від 21.02.2018 № 87) та Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти (1-2 класи), розробленої під керівництвом Р.Б. Шияна та затвердженою наказом МОН України від 08.10.2019 року № 1272. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.
Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-2класу – 48 години на тиждень: 1кл. – 23 години на тиждень, 2кл. – 25 годин на тиждень (1680 годин/навч.рік).
Програму побудовано із врахуванням таких принципів:
- дитиноцентрованості і природовідповідності;
- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
- наступності і перспективності навчання;
- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.
Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів всіх ключових компетентностей. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
Перелік ,зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, логічна послідовність їх вивчення.
Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
• мовно-літературна - включає українську мову, літературне читання, іноземну мову (англійська);
• математична - спрямована на формування математичної та інших ключових компетентностей;
• природнича - має на меті формування компетентностей в галузі природничих наук, основи
наукового світогляду, становлення відповідальної природоохоронної поведінки у
навколишньому світі;
• технологічна - формування компетентностей в галузі техніки і технологій, здатності до
зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій;
• інформативна - формування інформаційно-комунікаційної компетентності, здатності до
розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв для розвитку, самовираження,
здобуття навичок безпечної діяльності в інформаційному суспільстві;
• соціальна і здоров’язбережувальна - формування соціальної компетентності, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших;
• громадянська та історична - формування громадянської та інших компетентностей, готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів;
• мистецька - формування цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого
самовираження, поваги до національної та світової мистецької спадщини;
• фізкультурна - формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок.
Мовно-літературна освітня галузь в 1 класі реалізується через інтегрований курс «Навчання грамоти», в 2 класі через предмет «Українська мова «(мова, літературне читання).
Математична освітня галузь реалізується через предмет «Математика».
Громадянська та історична, соціальна та здоров’язбережувальна, природнича, реалізується через інтегрований предмет «Я досліджую світ». Розподіл годин в рамках цього інтегрованого курсу розподіляється наступним чином:
громадянська та історична – 1 година ;
соціальна та здоров’язбережувальна - 1 година; природнича – 1 година.
Технологічна освітня галузь реалізується через в 1-2 класі через інтегрований курс «Я досліджую світ» - 1год та інформатична - через окремий предмет «Інформатика» (починаючи з 2 класу) – 1година, мистецька галузь – через окремі предмети «Образотворче мистецтво» та музичне мистецтво». Фізкультурна галузь реалізується через предмет «Фізична культура.
На посилення предметів інваріантної складової у 1- 2 класі з варіативної складової використано по 1 годині для проведення індивідуальних та групових занять.
Навчальний план для початкової школи
з навчанням українською мовою,
відповідно НУШ-2, додатка 1 до наказу МОН України від 08.10.2019 року № 1272
Освітні галузі Навчальніпредмети Кількість годин на тиждень у класі
Інваріантна складова 1 2 Разом
Мовно - літературна Українська мова 6 6 12
Українська мова в інтегрованому курсі 1 1 2
Іноземна мова 2 3 5
Математична Математика 4 4 8
Природнича
Я досліджую світ 1 1 2
Технологічна 1 1 2
Соціальна і здоров’язбережувальна 1 1 2
Громадянська та історична 1 1 2
Інформатична Інформатика - 1 1
Мистецька Музичне мистецтво 1 1 2
Образотворче мистецтво 1 1 2
Фізкультурна Фізична культура 3 3 3
Усього 19+3 21+3 40+6
Варіативна складова 1 1 2
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять 1 1 2
Індивідуальні та групові заняття 1 1 2
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня 20 22
Всього фінансується по класно 23 25 48
Програмою визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання, коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, передбачених стандартами початкової освіти. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньоїпрограми використовуються внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.
Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.
4.1.2. Освітня програма 3 класу
Навчання здобувачів освіти Нової української школи (НУШ)
Освітня програма для 3 класу розроблена на основі Типової освітньої програми для 3-4 класів, додатка 1, розробленої під керівництвом Шияка Р.Б. та затвердженої наказом Міністерства освіти та науки України № 1273 від 08 жовтня 2019 року.
Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 3 класу – 26 годин на тиждень (910 годин/навч.рік). Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальним тижнем. Повноцінність початкової освіти реалізується як інваріантної, так і варіативної складових.
Освітня програма початкової освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом
початкової освіти.
Перелік та пропонований зміст освітніх галузей. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
• Рідномовна освіта (українська мова та література; мови та
літератури корінних народів та національних меншин) (МОВ1)
• Іншомовна освіта (ІНО)
• Математична (МАО)
• Природнича (ПРО)
• Технологічна (ТЕО)
• Інформатична (ІФО)
• Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)
• Громадянська та історична (ГІО)
• Мистецька (МИО)
• Фізкультурна (ФІО)
Мовно-літературна освітня галузь реалізується через навчальні предмети «Українська мова», «Іноземна мова» та інтегрованому курсі «Я досліджую світ». На вивчення української мови у 3 класі передбачає часовий розподіл програмового матеріалу між предметом «Українська мова» та інтегрованим курсом «Я досліджую світ» (мовно-літературна галузь), відповідно до якого 6 годин на тиждень використовується на вивчення української мови як окремого предмета, 1 година української мови на тиждень включені до інтегрованого курсу «Я досліджую світ» (мовно-літературна галузь). В інтегрованому курсі «Я досліджую світ» зміст мовно-літературної галузі розгортається лінійно разом із змістом решти освітніх галузей, що інтегруються. Математика вивчається як окремий предмет (4 години на тиждень) та у складі інтегрованого курсу «Я досліджую світ» (1 година на тиждень). Як і зміст мовно-літературної галузі в інтегрованому курсі «Я досліджую світ» зміст математичної освітньої галузі розгортається лінійно разом із змістом решти освітніх галузей, що інтегруються. Досягнення очікуваних результатів природничої, громадянської та історичної, соціальної та здоров’язбережувальної, технологічної та частково мовно-літературної та математичної освітніх галузей забезпечує інтегрований курс «Я досліджую світ» (7 год на тижень). Інтеграцію змісту цих освітніх галузей учитель представляє в календарно-тематичному плані. Реалізація інформатичної освітньої галузі у 3 класі забезпечується предметом «Інформатика» (1 год на тиждень). Реалізація мистецької освітньої галузі здійснюється через окремі предмети за видами мистецтва: образотворче мистецтво і музичне мистецтво.
На посилення предметів інваріантної складової у 3 класі з варіативної складової використано по 1 годині для проведення індивідуальних та групових занять.
Навчальний план для початкової школи
з навчанням українською мовою
відповідно НУШ-2, додатка 1 до наказу МОН України від 08.10.2019 року № 1273
3 клас
Освітні галузі Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класі
Інваріантна складова 3 Разом
Мовно - літературна Українська мова 6 6
Українська мова в інтегрованому курсі 1 1
Іноземна мова 3 3
Математична Математика 4 4
Природнича
Я досліджую світ 1 1
Математична 1 1
Технологічна 1 1
Соціальна і здоровязбережувальна 1 1
Громадянська та історична 1 1
Інформатична Інформатика 1 1
Мистецька Музичне мистецтво 1 1
Образотворче мистецтво 1 1
Фізкультурна Фізична культура 3 3
Усього 22+3 22+3
Варіативна складова 1 1
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять 1 1
Індивідуальні та групові заняття 1 1
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня 23
Всього фінансується по класно 26 26
Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/ вчителька у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено з обов’язковими результатами навчання, визначеними Державним стандартом початкової освіти.
Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть реалызовані очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.
Форми організації освітнього процесу. Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми – кооперативне навчання, дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти; сюжетно-рольові ігри, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти.
Початкова освіта здобувається, як правило, із шести років. Діти, яким 1-го вересня виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.
Освітня програма закладу початкової освіти передбачає досягнення
здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової освіти.
Форми оцінювання здобувачів початкової освіти. Навчальні досягнення учнів у 3–му класі підлягають формувальному та підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню.
Формувальне оцінювання має на меті:
• відстежувати навчальний поступ учнів;
• вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку дитини;
• діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;
• вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;
• аналізувати реалізацію освітньої програми та Державного стандарту початкової освіти, ухвалювати рішення щодо корегування навчальної програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;
• запобігати побоюванням дитини помилитися;
• плекати впевненість у власних можливостях і здібностях.
Орієнтирами для оцінювання навчальних досягнень учнів (формувального і підсумкового) є окреслені в цьому документі очікувані результати навчання, об’єднані за галузями відповідно до обов’язкових результатів навчання Державного стандарту початкової освіти.
Очікувані результати навчання використовуються для:
• встановлення цілей уроку, окремих видів діяльності учнів, вправ тощо;
• постійного спостереження за навчальним поступом учня/ учениці з боку вчителів, батьків і самих учнів;
• поточного, зокрема й формувального, оцінювання;
• підсумкового оцінювання (для другого циклу навчання).
На основі поданих нижче очікуваних результатів навчання вчитель формулює індивідуальні результати навчання учня/ учениці відповідно до опанування ним/ нею конкретного вміння.
Спостереження за навчальним поступом учнів та оцінювання цього поступу розпочинається з перших днів навчання дитини у школі і триває постійно. Невід’ємною частиною цього процесу є формування здатності учнів самостійно оцінювати свій поступ.
4.1.3.Освітня програма 4 класу
Освітня програма для 4 класу розроблена на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407) з української мовою
навчання з вивченням мови національної меншини.
Вона визначає загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів; очікувані результати навчання учнів; рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 4-х класів складає 910 годин/навчальний рік,26 годин на тиждень.
Освітню програму для 4 класу укладено за такими освітніми галузями:
Мова і література
Суспільствознавство
Мистецтво
Математика
Природознавство
Технології
Здоров’я і фізична культура
Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.
Освітня галузь "Мови і літератури" з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних
планах реалізується через окремі предмети "Українська мова (мова і літературне читання)",
"Іноземна мова".
Освітні галузі "Математика", "Природознавство" реалізуються через однойменні окремі
предмети, відповідно, - "Математика", "Природознавство".
Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується предметом "Я у світі".
Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується окремими предметами "Основи
здоров'я" та "Фізична культура".
Освітня галузь "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та
"Інформатика".
Освітня галузь "Мистецтво" реалізується окремими предметами "Образотворче мистецтво" і
"Музичне мистецтво".
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
Варіативна складова навчальних планів використовується на:
• додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей,
• проведення індивідуальних консультацій,
• проведення групових занять.
З метою формування моральних цінностей і християнської культури 1 годину варіативної складової у 4класі виділено на курс «Християнська етика в українській культурі» – «Дорога Мудрості»(4кл.)
Метою вивчення курсу «Зарубіжна література» у 4-их класі є формування національної свідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю, мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення. З цією метою виділено 1 годину у 4класі.
Навчальний план для початкової школи
з навчанням українською мовою
відповідно додатка 1 до Типової освітньої програми (наказ МОН України від 20.04.2018р. № 407)
4клас
Освітні галузі Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах
Інваріантна складова 4 Разом
Мови і літератури (мовний і літературний компоненти) Українська мова 4 4
Іноземна мова (англійська) 7 7
Математика Математика 2 2
Природознавство Природознавство 4 4
Суспільствознавство Я у світі 2 2
Мистецтво Музичне мистецтво 1 1
Образотворче мистецтво 1 1
Технології Трудове навчання 1 1
Інформатика 1 1
Здоровя і фізична культура Основи здоров’я 1 1
Фізична культура 1 1
Разом 3 3
21+3 21+3
Варіативна складова 2
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індив. та групових занять 2 2
Зарубіжна література 1 2
Хр. етика в укр. культурі 1 1
Сумарне навантаження 23+3 23+3
Гранично допустиме навантаження на одного учня 23 23
Всього фінансується по класно 26 26
Всього 26
При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 2-4 класах – 40 хвилин.
Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» формується самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій.
Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які реалізуються в рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційнодіяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Реалізаціяосвітньоїпрограмипочатковоїосвітизабезпечуєформуванняключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності, а саме:
• здатність спілкуватися державною та іноземною мовами, висловлювати і захищати власні погляди;
• досліджувати ситуації і виокремлювати проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;
• усвідомлювати розмаїття природи, взаємозв’язків її об’єктів та явищ, пояснювати роль природничих наук і техніки в житті людини;
• готовності використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, здатності до соціальної комунікації й активності;
• усвідомлювати почуття власної гідності, діяльності з урахуваннямвласних прав і свобод, поваги до прав і гідності інших осіб, протидію дискримінації та нерівному ставленню до особистості;
• володіти навичками підприємницької діяльності, загальнокультурної й екологічної грамотності, готовності до здорового способу життя.
А також всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.
Форми організації освітнього процесу
У 1-2 класах очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання:
• дослідницькі,
• інформаційні,
• мистецькі проекти,
• сюжетно-рольов іігри,
• інсценізації,
• моделювання,
• ситуаційні вправи,
• екскурсії,
• дитяче волонтерство тощо.
Основними формами організації в 3-4 класах є:
• різні типи уроків,
• екскурсії,
• віртуальні подорожі,
• спектаклі,
• квести, які вчитель організовує у межах уроку або в позаурочний час.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Освітня програма базової середньої освіти
4.2. Освітня програма базової середньої освіти
Освітня програма ІІ ступеня загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня с. Щитинь складена у відповідності до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова КМУ від 23.11.2011р. №1392) та Типової освітньої програмами закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405
Освітня програма окреслює організацію закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, визначає: загальний обсяг навчального навантаження, очікувані результати навчання учнів. рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти, вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.
Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року розпочинають здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної
середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік:
для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік,
для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік,
для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік,
для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік,
для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.
Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
Мови і літератури
Суспільствознавство
Мистецтво
Математика
Природознавство
Технології
Здоров’я і фізична культура
Освітня галузь «Мови і літератури» у навчальних планах реалізується через окремі предмети "Українська мова", "Українська література", "Іноземна мова (англійська)", «Друга іноземна мова (німецька)», «Зарубіжна література».
В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му класі – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України». Освітня галузь «Мистецтво» реалізується через окремі курси: «Музичне мистецтво» та Образотворче мистецтво» в 5-7 класах та «Мистецтво» у 8-9 класах. Освітня галузь «Математика» реалізується через предмети «Математика»(5-6кл.) та «Аглебра», «Геометрія» (7-9кл.).
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, який дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.
Таблиця розподілу навчального часу для основної школи
Навчальний план закладів загальної середньої освіти
з навчанням українською мовою відповідно до додатка 1 Типової освітньої програми(наказ МОН України від 20.04.2018р. № 405)
5-7класи
Освітні галузі Предмети Кількість годин на тиждень у класах
Інваріантна складова 5 6 7 Разом
Мови і літератури Українська мова 3,5+1 3,5+1 2,5+1 9,5+3
Українська література 2 2 2 6
Іноземна мова (англійська) 3 3 3 9
Зарубіжна література 2 2 2 6
Суспільство-знавство Історія України 1+1 1 1 3+1
Всесвітня історія - 1 1 2
Мистецтво Музичне мистецтво 1 1 1 3
Образотворче мистецтво 1 1 1 3
Математика Математика 4 4 - 8
Алгебра - - 2 2
Геометрія - - 2 2
Природознавство Природознавство 2 - 2
Біологія - 2 2 4
Географія - 2 2 4
Фізика - - 2 2
Хімія - - 1,5 1,5
Технології Трудове навчання 2 2 1 5
Інформатика 1 1 1 3
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 1 3
Фізична культура 3 3 3 9
Разом 23,5+2+3 26,5+1+3 28+1+3 91
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 1,5 2,5 1,5 5,5
Основи християнської етики 1 1 1 3
Хореографія 0,5 0,5 0,5 1,5
«Юний географ- краєзнавець» - 1 1
Гранично допустиме навчальне навантаження 28 31 32 28
Всього 30 33 33,5 96,5
Навчальний план ЗОШ І-ІІ ст.с. Щитинь
з навчанням українською мовою та вивченням двох іноземних мов відповідно до додатка 10 Типової освітньої програми (наказ МОН України від 20.04.2018р. № 405)
8-9 класи
Освітні галузі Предмети Кількість годин на тиждень у класах
8 9 Разом
Мови і літератури Українська мова 2+1 2+1 4+2
Українська література 2 2 4
Перша іноземна мова(анг.) 2 2 4
Друга іноземна мова (нім.) 2 2 4
Зарубіжна література 2 2 4
Суспільствознавств Історія України 1,5 +1 1,5 3+1
Всесвітня історія 1 1 2
Основи правознавства - 1+0.5 1,5
Мистецтво Мистецтво 1 1 2
Математика Математика - - -
Алгебра 2 2 4
Геометрія 2 2 4
Природознавство Природознавство - - -
Біологія 2 2 4
Географія 2 1,5 3,5
Фізика 2 3 5
Хімія 2 2 4
Технології Трудове навчання 1 1 2
Інформатика 2 2 4
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 2
Фізична культура 3 3 6
Разом 29,5+ 2+3 31+1,5+3 70
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 1,5 0,5 2
Основи християнської етики 1 0,5 1,5
Ліплення з солоного тіста 0,5 0.5
Гранично допустиме навчальне навантаження 33 33
Всього (без урахування поділу класів на групи) 36 36 72
Додаткові години на поділ класу:
інформатика 2
2
ВСЬОГО 74
Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.
Варіативна складова навчальних планів використовується на:
підсилення предметів інваріантної складової.
У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу освіти чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години.
Зокрема, для вивчення української мови у 5-9кл. виділено по 1 год, історії України у 5кл. – 1год та 8кл. – 1год, правознавства у 9класі – 0.5год.
запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію.
Так, з метою всебічного та гармонійного розвитку особистості учня, розвитку їх творчих здібностей та задатків, вихованню художньо- естетичних смаків, формування основних рухових навичок та забезпечення здоровязберігаючої функції навчання у 5-7класах введено курс «Хореографія» по 0,5год та у 8кл. 0,5 год на вивчення курсу «Ліплення із солоного тіста».
З метою формування у школярів правильного вибору профілю навчання, визначення сфери майбутньої професійної діяльності, розвитку дослідницьких компетентностей учнів, виховання екологічної культури включено факультативний курс «Юний географ- краєзнавець» у 6кл. – 1год.
З метою відродження та розквіту духовної культури суспільства, виховання підростаючого покоління в дусі християнської моралі введено курс «Основи християнської етики» у 5-8кл. по 1 год, у 9кл. – 0.5год.
Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо. Під час розподілу варіативної складової навчального плану враховано гранично допустиме навантаження на одного учня, уроки фізичної культури при визначенні цього показника не враховувались.
Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.
Змістове наповнення предмета «Фізична культура» сформовано з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій, зокрема: «Легка атлетика», «Гімнастика», «Футбол», «Волейбол».
Під час розподілу варіативної складової навчального плану враховано гранично допустиме навантаження на одного учня, уроки фізичної культури при визначенні цього показника не враховувались.
Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту". Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).
Очікувані результати навчання здобувачів освіти.
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
№ Ключові Компоненти
з/п компетентності
1 Спілкування Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати,
державною (і робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у
рідною — у разі текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти,
відмінності) пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово),
мовами грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно
вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко,
лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати,
доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих
іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику предмета .
Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних
формулювань.
Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей,
доведення правил, теорем
Спілкування Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій,
іноземними визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст
мовами автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних
жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати
спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;
використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за
умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з
іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного
спілкування.
Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її
для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення;
адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови
та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб
усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й
застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних
потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для
самостійного вивчення іноземних мов.
Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література,
мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3 Математична Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією;
компетентність встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої
дійсності (природними, культурними, технічними тощо);
розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і
досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів,
процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати;
прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач;
використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.
Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного
життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного,
економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення
інших предметів.
Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково
таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4 Основні Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати
компетентності у та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися
природничих технологічними пристроями.
науках і Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як
технологіях універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі
наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях
Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють
функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на
природу
5 Інформаційно- Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати
цифрова алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі;
компетентність використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та
оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.
Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її
отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для
ефективного розв’язування математичних задач.
Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм
за допомогою програмних засобів
6 Уміння вчитися Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й
впродовж життя застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення
цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність;
моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати,
коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності;
доводити правильність власного судження або визнавати
помилковість.
Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових
знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості
вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів
своєї діяльності.
Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
7 Ініціативність і Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми,
підприємливість аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення;
використовувати критерії раціональності, практичності,
ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення;
аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати;
використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів
розв’язання життєвого завдання.
Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі;
переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне
оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.
Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту
8 Соціальна і Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших,
громадянська оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів;
компетентності аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати
аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в
команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі;
аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет.
Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших
незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за
спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без
передчасного переходу до висновків; повага до прав людини,
активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.
Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
9 Обізнаність і Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку,
самовираження у аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні
сфері культури особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і
взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні
продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).
Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного
розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого
предмета на людську культуру та розвиток суспільства.
Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва
10 Екологічна Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні
грамотність і події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні,
здорове життя екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації
результатів вирішення проблем можуть бути використані для
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно
враховувати при формуванні шкільного середовища.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
предмети за вибором.
Зокрема, при вивченні курсу «Юний географ – краєзнавець» в учнів розвиваються бережливе ставлення до навколишнього середовища, екології, формування критичного мислення, формуються вміння критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини.
Позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Зокрема, участь учнів у гуртках «Ліплення із солоного тіста» та «Хореографія» забезпечує реалізацію таких наскрізних ліній як «Громадянська відповідальність» (розвиває в учнів толерантність, готовність до співпраці, активну діяльність, викликає позитивні емоції тощо), «Здоровя та безпека» ( формування потреби у здоровому способі життя, руховій активності, вмінні емоційно стійко реагувати на навколишнє середовище тощо)
З метою формування ключових компетентностей учнів засобами декоративно-ужиткового мистецтва було введено за рахунок годин позакласної роботи гуртки «Народні ремесла України» (5год), «Музична мозаїка» (2год), «Гаптування шовковими стрічками»(1год). Введення цих гуртків дасть змогу реалізувати потреби вихованців у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні; розвивати їх творчі здібності та уміння, системне та логічне мислення, здатність проявляти творчу ініціативу та реалізувати наскрізні лінії «Підприємливість і фінансова грамотність»
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
формування компетентностей;
розвитку компетентностей;
перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
корекції основних компетентностей;
комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття–це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.
Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.
Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).
Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Розділ 5
Організація освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами
На виконання Закону України «Про освіту», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 15.08.2011 №872 (зі змінами, внесеними Постановою КМ від 09.08.2017 № 588), листа Міністерства освіти і науки України «Про організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 18.05.2012 року № 1/9 – 384, «Щодо посадових обов’язків асистента вчителя» від 25.09.2012 року № 1/9-675, висновків про комплексну психолого – педагогічну оцінку розвитку дитини, заяв батьків та з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання їх соціалізацію та інтеграцію в суспільстві в закладі створено 1 клас з інклюзивним навчанням, де навчаються 1 учень (Черевач Рувім) з особливими освітніми потребами.
Для організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами у закладі
створені умови для:
забезпечення безперешкодного доступу до будівель та приміщень закладу дітей з ООП;
забезпечення необхідними навчально-методичними і наочно-дидактичними посібниками та індивідуальними технічними засобами навчання;
облаштування кабінету для проведення корекційно-розвиткових занять;
забезпечення відповідними педагогічними кадрами.
Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної світи дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітньому навчальному закладі на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.
Освітній процес у класах з інклюзивним навчанням (1клас) здійснюється відповідно до Типової освітньої програмами для закладів загальної середньої освіти (1-2 класи), розробленою під керівництвом Р.Б.Шияна – Нова українська школа-2, затвердженою наказом Міністерства освіти та науки України №1272 від 08.10.2019р., додаток 1 з урахуванням Типової освітньої програми початкової освіти для спеціальних ЗЗСО для дітей з особливими освітніми потребами, додаток №1 з українською мовою навчання для дітей з порушенням слуху (наказ МОН від 26.07.2018р. №814) та індивідуальних особливостей навчально – пізнавальної діяльності дитини.
Індивідуальний навчальний план
інклюзивної форми навчання у 1класі
Черевача Рувіма Петровича
відповідно НУШ-2, додатка 1 з українською мовою навчання ( наказМОН України №1272 від 08.10.2019р) з урахуванням навчального плану початкової освіти для спеціальних ЗЗСО з українською мовою навчання , додаток №1 (наказ МОН від 26.07.2018р. №814)
Освітні галузі Навчальніпредмети Кількість годин на тиждень у класі
Інваріантна складова 1
Мовно - літературна Українська мова 6
Українська мова в інтегрованому курсі 1
Іноземна мова -
Математична Математика 4
Природнича
Я досліджую світ 1
Технологічна 1
Соціальна і здоровязбережувальна 1
Громадянська та історична 1
Інформатична Інформатика -
Мистецька Музичне мистецтво 1
Образотворче мистецтво 1
Фізкультурна Фізична культура 3
Усього 17+3
Корекційно – розвиткова робота Розвиток слухового сприймання та формування вимови 2
Ритміка 1
Додаткові час на предмети, факультативи ,індивідуальні заняття та консультації Індивідуальні та групові заняття 1
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня 20
Всього фінансується 21+3
Команда супроводу розробляє комплексну програму розвитку для кожної дитини з особливими освітніми потребами, що допомагає педагогічному колективу пристосувати середовище до потреб дитини.
Індивідуальна програма розвитку розробляється командою супроводу (директор, заступник директора з навчально-виховної роботи, вчителі, асистент вчителя, практичний психолог, соціальний педагог) із обов’язковим залученням батьків, з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання дитини з особливими освітніми потребами. Вона містить загальну інформацію про учня, систему додаткових послуг, види необхідної адаптації та модифікації навчальних матеріалів, індивідуальну навчальну програму та за потреби індивідуальний навчальний план.
Оформлення та ведення відповідної документації покладається на асистента вчителя.
Індивідуальна програма розвитку містить такі розділи:
1. Загальна інформація про дитину: ім’я та прізвище, вік, телефони батьків, адреса, проблема розвитку (інформація про особливі освітні потреби), дата зарахування дитини до школи та строк, на який складається програма.
2. Наявний рівень знань і вмінь. Група фахівців протягом 1-2 місяців (в залежності від складності порушення) вивчає можливості та потреби дитини, фіксує результати вивчення:
її вміння, сильні якості та труднощі, стиль навчання (візуальний, кінестетичний, багатосенсорний та інші, особливо якщо один зі стилів домінує), у чому їй потрібна допомога;
інформація щодо впливу порушень розвитку дитини на її здатність до навчання відомості наданіу висновку інклюзивно – ресурсного центру). Вся інформація повинна бути максимально точною, оскільки вона є підґрунтям для подальшого розроблення завдань.
Протягом всього навчального року здійснюється психолого-педагогічний, методичний супровід дітей з особливими освітніми потребами працівниками психологічної служби (практичним психологом, соціальними педагогами) закладу та педагогічними працівниками.
Практичний психолог школи надає систематичну консультативну допомогу педагогічним працівникам, які викладають в інклюзивних класах, у створенні сприятливих умов адаптації,
психологічно комфортного перебування в учнівських колективах учнів з особливими освітніми потребами, вивчає стан адаптації.
Розклад уроків для дітей з особливими освітніми потребами складається з урахуванням індивідуальних особливостей їх навчально-пізнавальної діяльності, динаміки розумової працездатності протягом дня і тижня та з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог.
Особливістю освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами є його корекційна спрямованість. Корекційно – розвиткові заняття для дітей з порушенням слуху мають на меті формування у здобувачів освіти способів комунікативної діяльності, всебічний розвиток особистості, створення передумов для соціальної адаптації та інтеграції.
Основними завданнями корекційно – розвиткової роботи є:
розвиток особистості (когнітивної, емоційно – вольової, ціннісно – мотиваційної і поведінкової сфер) та формування комунікативних навичок за допомогою словесної та жестової мов;
подолання вторинних порушень пізнавальної діяльності;
розширення поняття про оточуюче середовище ,поповнення запасу словесних та жестових одиниць;
посилення слухового компоненту в умовах слухозорового та вібраційного сприймання мовлення;
Індивідуальна корекція порушень розвитку засобами лікувальних методик.
В індивідуальному навчальному плані передбачено 3 години на такі напрямки корекційно – розвиткової роботи: розвиток слухового сприймання та формування вимови – 2год, ритміка – 1год ,що здійснюється за програмами:
Програма з корекційно – розвиткової роботи «Розвиток слухового сприймання та формування вимови» для 1-4класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з порушеннями слуху (авт.Федоренко О.Ф., Зганяйко І.Ф.)
Програма з корекційно – розвиткової роботи «Ритміка» для 1-4класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з порушенням слуху (для дітей зі зниженим слухом)(авт. Вовченко О.А.).
Такі години не враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження дітей з особливими освітніми потребами.
Особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу забезпечує асистент вчителя, який бере участь у розробленні та виконанні індивідуальних навчальних планів та програм, адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.
Оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами здійснюється згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів та обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою.
Учні з ООП залучаються до позакласних і позашкільних заходів з урахуванням її інтересів, побажань, індивідуальних особливостей та стану їх здоров’я.
.
Розділ 6. Система внутрішнього забезпечення якості освіти
Відповідно до статті 41 Закону України «Про освіту» система забезпечення якості освіти має на меті: гарантування якості освіти; формування довіри суспільства до системи та закладів освіти, органів управління освітою; постійне та послідовне підвищення якості освіти; допомогу закладам освіти та іншим суб’єктам освітньої діяльності у підвищенні якості освіти.
Складовими системи забезпечення якості освіти є:
система забезпечення якості в закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти);
система зовнішнього забезпечення якості освіти;
система забезпечення якості в діяльності органів управління та установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти.
Внутрішня система забезпечення якості освіти в ЗЗСО включає:
стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти;
систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково-педагогічної) діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників;
оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;
забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.
Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти ЗЗСО є:
- оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в навчальному закладі;
- постійний моніторинг змісту освіти;
- спостереження за реалізацією освітнього процесу;
- моніторинг технологій навчання;
- моніторинг ресурсного потенціалу школи;
- моніторинг управління ресурсами та процесами;
- спостереження за станом соціально-психологічного середовища школи;
- контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;
- розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні.
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
кадрове забезпечення освітньої діяльності;
навчально -методичне забезпечення освітньої діяльності;
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
якість проведення навчальних занять;
моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей);
оновлення методичної бази освітньої діяльності;
контроль за виконанням навчальних планів, якістю знань, уміння й навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
6.1.Кадрове забезпечення освітньої діяльності
Освітній процес в школі в цьому навчальному році забезпечували 20 педагогів. Розстановка педагогів здійснюється відповідно до фахової освіти педпрацівників. Навчальний заклад забезпечений штатними працівниками на 100%.
Освітньо-кваліфікаційний рівень педагогічних працівників школи
За педагогічним стажем педагогічний колектив розподіляється так: до 3-х років- 3 (15%)
від 3 до 10 років – 3( 15 %), від 10до 20 років – 6 (30%), понад 20 років – 8(40%)
У школі збільшилася відсоткова доля вчителів із педагогічним стажем понад понад 20 років(40%) тому, можна зазначити, що в школі працює кваліфікований, досвідчений колектив педагогів, спроможний вирішувати поставлені освітні задачі.
Аналіз якісного складу та освітнього рівня педагогічних працівників школи дозволяють зробити висновок про можливість проведення освітнього процесу на високому рівні.У 2019 -2020 навчальному році було прийнято 3 працівників, 3 вчителів працюють за сумісництвом (Саливончик Л.А., Карапата Н.І., Шумик С.М. ), 2вчитель– за трудовим договором (Шумік В.М. – соціальний педагог, Шумик В.І. – практичний психолог). З 01.07.2020року 4 педагоги, які отримують пенсію за віком, були переведені з безстрокових трудових договорів на строкові. В навчальному закладі також введені посади педагога – організатора (1,0ст.), соціального педагога (0,5ст.), практичного психолога (0,5ст.), бібліотекаря (0,5ст.).
Пріоритетом у підборі кадрів є високий професіоналізм, володіння навичками ІКТ, прагнення до саморозвитку, активної професійної діяльності, працездатність, комунікабельність.
Підвищення освітнього рівня вчителів є першочерговим завданням адміністрації школи, передбаченим перспективним планом роботи. Аналіз статистичних даних відображає позитивну динаміку змін освітнього рівня вчителів.
6.2.Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності
Освітній процес у навчальному закладі здійснюється за програмами і підручниками, які рекомендовані МОН України для використання з закладах загальної середньої освіти.
Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства. Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
формування компетентностей;
розвитку компетентностей;
перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
корекції основних компетентностей;
комбінований урок.
Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, пресконференції, ділові ігри тощо.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Для підготовки до заліків та іспитів проводяться оглядові консультацій, які допомагають учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.
У школі широко впроваджуються інформаційно-комунікативі технологій. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності. Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями. Вчителі не тільки самі активно використовують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями. Тому створенні вчителями персональні предметні сайти є однією з важливих форм роботи сучасного вчителя і є поштовхом для подальшого освоєння нових сучасних веб-ресурсів відповідно до вимог ІК-компетентності, що важливо у процесі модернізації навчання в сучасній школі.
Крім того великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу.
Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:
подолання інертності мислення,
перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.
Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.
Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації навчально-виховного процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо.
Упродовж останніх років наполегливо працюємо на упровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму.
Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.
Актуальними для нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:
• відсутність адміністративного контролю, який обме¬жує свободу педагогічної творчості;
• активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;
• практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;
• відмова від орієнтації освітнього процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;
• виховання вільної незалежної особистості;
• забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;
• впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.
Проводити уроки віддалено, не бачити учнів, не мати можливостей пояснити особисто й допомогти в момент виникнення проблеми — ще кілька місяців тому вчителі не могли й уявити таких ситуацій у своїй роботі. Але пандемія внесла несподівані корективи і змусила всіх терміново опановувати цифрові інструменти й нові педагогічні підходи та методики. Вимушене дистанційне навчання стало викликом для всіх учасників освітнього процесу: вчителів, учнів та батьків. Організувати якісне навчання з використанням цифрових технологій, надихати й мотивувати учнів, давати раду технічним проблемам виявилось зовсім не просто. Щоб уникнути хаосу, серед педагогічних працівників було визначено відповідальну особу, координатора дистанційного навчання, який комунікуватиме щодо питань організації дистанційного навчання. Для вчителів школи було організоване відповідне навчання під час якого вони опрацьовували нові онлайн-інструменти, які допоможуть учням навчатись, а педагогам навчати. Це ознайомлення з платформою G-Suite for Education для її подальшого використання під час роботи за технологіями дистанційного навчання. G-Suite — це пакет спеціалізованого хмарного програмного забезпечення й інструментів для спільної роботи від компанії Google, в який входять такі популярні веб-застосунки, як Gmail, Google Диск, Google Meet, Google Календар, Google Документи, Google Таблиці, Google Презентації, Google Sites, Google Classrooom. Використання даної платформи дозволить уникнуть вимушених перерв в освітньому процесі, зробить навчання більш доступним та сучасним.
Інноваційні методи у викладанні– це нові методи спілкування з учнями, позиція ділового співробітництва з ними і долучення їх до нинішніх проблем. Інноваційні методи–це методи, що дозволяють учням самоствердитися. А самоствердження - це шлях до правильного вибору своєї професії.
6.3.Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності:
Для здійснення освітньої діяльності в навчальному закладі функціонують такі навчальні кабінети:
- іноземної мови та зарубіжної літератури;
- української мови;
- біології;
- інформатики;
- комбінованої майстерні (технічної праці);
- бібліотека;
Кабінет інформатики частково облаштований згідно вимог до Положення про навчальний кабінет. В навчальному закладі є 10 компютерів (5 з яких отримано у 2018 році), 3 ноутбуки, 3 плазмових телевізори, наявний інтернет. Протягом навчального року проводилась робота щодо покращення матеріальної бази школи, зокрема обладнання класних кімнат 1та 2 класу згідно рекомендацій НУШ. Також протягом 2019-2020навчального року в рамках реалізації державної програми «Гідність дитини» було проведено реконструкцію навчального закладу із добудовою санітарних кімнат, що зробило перебування учасників освітнього процесу в стінах навчального закладу значно комфортнішим.
Школа має свій харчоблок, який забезпечений необхідним технологічним обладнанням, посудом та кухонним інвентарем, миючими та дезінфікуючими засобами. Усі здобувачі освіти охоплені гарячим харчуванням.
У навчальному закладі створені необхідні умови для проведення освітньої діяльності, однак матеріально-технічна база потребує постійного оновлення та покращення.
Відомості про кількісні та якісні показники матеріально-технічного
забезпечення освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти
1. Інформація про загальну площу приміщень, що використовуються у навчанні
Адреса приміщення Найменування власника майна Площа (кв. метрів) Найменування та реквізити документа про право власності або користування Документ про право користування (договір оренди) Інформація про наявність документів про відповідність
строк дії договору оренди (з _ по _) наявність державної реєстрації наявність нотаріального посвідчення санітарним нормам вимогам правил пожежної безпеки нормам з охорони праці
вул. Шкільна,28
с. Щитинь Любешівського району
Волинська обл.
Комунільна власність Любешівської районної ради 194,8 Рішення сесії Щитинської сільської ради від 12.02.2003 року №5 - так - так так так
вул. Шкільна,28
с. Щитинь Любешівського району
Волинська обл.
Комунальна власність Любешівської районної ради 394,76 Рішення сесії Щитинської сільської ради від 12.02.2003р.№5 - так - так так так
вул. Шкільна,28
с. ЩитиньЛюбешівського району
Волинська обл.
Комунальна власність Любешівської районної ради 90,98 Рішення сесії Щитинської сільської ради від 12.02.2003 року №5
- так - так так так
2. Забезпечення приміщеннями навчального призначення, іншими приміщеннями, спортивними майданчиками
Найменування приміщень навчального призначення, інших приміщень, спортивних майданчиків (відповідно до нормативів матеріально-технічного забезпечення та санітарно-гігієнічних вимог) Кількість
приміщень (одиниць) Власні, в оперативному управлінні, наймі/ оренді приміщення, майданчики
необхідно фактично
Спортивний майданчик 1 1 Власні
Класні кімнати 9 8 Власні
Комп’ютерний клас 1 1 Власні
Учительська 1 1 Власні
Кабінет директора 1 1 Власні
Бібліотека 1 1 Власні
Їдальня 1 1 Власні
3. Обладнання навчальних приміщень та майданчиків
Найменування навчальних приміщень та майданчиків Найменування навчального обладнання
Класні кімнати Парти, дошки, стільці, стінки, столи учительські.
Комп’ютерний клас Парти, стільці, комп’ютери, стіл учительський
Учительська Стільці, стінка, столи учительські.
Кабінет директора Стільці, стінка, комп’ютер, столи учительські.
Бібліотека Стільці, стінка, столи учительські, підручники, художня література.
Їдальня Стільці, столи, кухонний інвентар, умивальники.
6.4 Якість проведення навчальних занять
Основним видом навчальних занять у нашій школі є:
- урок (традиційний, нетрадиційний);
- індивідуальне заняття;
- консультації: індивідуальні, групові;
- факультативні заняття;
- екскурсії.
Очевидним є те, що при наявності навчальних планів, програм урок був, є і залишиться основною формою організації навчального процесу в школі.
Реалії сьогоднішнього дня вимагають нових підходів до організації навчального процесу в школі, зокрема, проведення уроку.
Сучасний урок – це урок демократичний. Він проводиться не для учнів, а разом з ними. Це урок, на якому присутній демократичний стиль спілкування, де діти вчаться здобувати знання, а не отримувати готові, де жоден з них не боїться висловлювати свою думку і доводити її.
Для сучасного уроку характерними ознаками є:
– варіативність і гнучкість структури уроку;
– спрямованість уроку на особистість учня;
– оптимізація форм роботи на уроці;
– формування найважливіших компетентностей учнів;
– співпраця вчителя і учня.
Як будують сучасний урок учителі нашої школи? Роблять це так, щоб урок не тільки озброював учнів знаннями та вміннями, а й викликав би у дітей щирий інтерес, природню зацікавленість, формував би їхню творчу свідомість?
Основними заповідями вчителів нашої школи щодо підготовки і проведення уроку є:
1.Досягнення мети, завдань та очікуваних результатів навчального заняття. Під час проведення навчального заняття має простежуватись його спрямованість на досягнення основної мети. У першу чергу, мета заняття має бути зрозуміла учням, спрямована на оволодіння учнями ключовими компетентностями.
2.Розвиток і формування ключових компетентностей є головним завданням навчального заняття. Розвиток ключових компетентностей має відбуватись на кожному уроці.
3.Робота учнів під час проведення навчального заняття. Чи можливо залучити усіх учнів класу до роботи під час проведення навчального заняття? Можливо, якщо використовуються групова форма роботи, змішане навчання, практичне заняття з індивідуальними завданнями тощо. Важливо, щоб учні максимально були залучені до роботи, співпрацювали між собою, були зацікавлені темою заняття.
4.Оцінювання діяльності учнів під час проведення навчального заняття. Будь- яка робота учнів під час проведення навчального заняття має бути оцінена. Вчителі використовують не лише виставлення балів, а й формувальне оцінювання, яке дає змогу оцінити індивідуальний поступ учня, прогрес у оволодінні ключовими компетентностями.
5.Наскрізність виховної складової навчального заняття. Під час проведення навчального заняття повинна простежуватись його виховна складова. Виховна складова навчального заняття має органічно вплітатись у зміст заняття та бути спрямована на формування суспільних цінностей.
6.Використання інформаційно – комунікативних технологій, обладнання, засобів навчання. Під час навчального заняття має доречно використовуватись ІКТ ,обладнання та відповідні засоби навчання. Головний критерій у використанні – це мотивація до навчально – пізнавальної діяльності учнів. Використання технічних засобів навчання просто заради їх використання призведе до відволікання уваги учнів, витратою часу.
7.Комунікація з учнями. Педагогічна робота учителя має грунтуватись на засадах партнерства, особистісно орієнтованому підході, що передбачає повагу особистої гідності кожної дитини, її індивідуальних життєвих цілей, запитів та інтересів.
8.Організація роботи з учнями з особливими освітніми потребами. Кожен вчитель повинен володіти методиками роботи з дітьми з особливими освітніми потребами ,якщо такі є у класі.
9.Домашнє завдання має бути спрямоване на розвиток ключових компетентностей, тобто має бути творчим, прикладним і цікавим для учнів. Надмірний обсяг домашнього завдання – це порушення прав дитини та фактор, що може призвести до погіршення здоровя.
Отже, не дивлячись на бурхливі зміни в суспільному житті, інноваційні підходи до вирішення освітянських проблем, урок як класична форма в нашій школі є стержнем організації освітнього процесу.
6.5.Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей)
Введення в Україні сучасних технологій оцінювання школярів, проведення ЗНО та ДПА навчальних досягнень учнів, упровадження в життя ідеї стандартизації в освіті потребують широкого застосування моніторингових досліджень. Це дає можливість забезпечити кожного учня інформацією про стан його навчальної підготовки та допомогти йому в корегуванні цього стану відповідно до його запитів і потреб. Моніторингові дослідження передбачають постійне спостереження за будь-яким навчальним процесом з метою виявлення його відповідності очікуваним результатам, визначення передумов для прийняття управлінських рішень і запровадження необхідних змін в освіті, спрямованих на підвищення її якості.
Завдання моніторингу якості освіти:
• здійснення систематичного контролю за освітнім процесом в навчальному закладі;
• створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;
• аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка високої мотивації навчання;
• створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів і педагогів;
• прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в навчальному закладі.
Моніторинг в навчальному закладі здійснюють:
• директор та заступник директора з навчально – виховної роботи;
• засновник;
• органи, що здійснюють управління у сфері освіти;
• органи самоврядування, які створюються педагогічними працівниками та батьками;
• громадськість.
Основними формами моніторингу є:
• проведення контрольних робіт;
• участь учнів у І та ІІ, ІІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад, конкурсів;
• перевірка документації;
• опитування, анкетування;
• відвідування уроків, заходів
• спостереження
Критерії моніторингу:
• об’єктивність;
• систематичність;
• відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;
• надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);
• гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).
Очікувані результати:
• отримання результатів стану освітнього процесу в навчальному закладі;
• покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.
Підсумки моніторингу:
• підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;
• за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;
• дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об'єднань вчителів, нарадах при директору, засіданнях педагогічної ради.
Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти:
• кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу;
• контингент учнів;
• психолого-соціологічний моніторинг;
• результати навчання учнів;
• педагогічна діяльність;
• управління навчальним закладом;
• освітнє середовище;
• медичний моніторинг;
• моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності;
• формування іміджу навчального закладу.
У зв'язку з оновленням навчальних програм 1-4-х класів Міністерством освіти і науки України внесені зміни до орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи. Передусім вимоги до оцінювання розроблено з огляду на вікові особливості дітей — окремо для 1-х, 2-х, 3-х та 4-х класів.
Результати оцінювання навчальних досягнень учнів визначено як конфіденційну інформацію, доступну лише для дитини та її батьків (або осіб, які їх замінюють). Оцінювання в початковій школі ґрунтується на врахуванні рівня досягнень учня/учениці, а не ступеня його невдач.
Оцінювання — це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня/учениці в оволодінні змістом предмета відповідно до вимог чинних навчальних програм.
У 1-х та 2 -х класах допустиме лише вербальне оцінювання. Оцінюючи вербально, можна використовувати як усні, так і письмові оцінні судження щодо навчальних досягнень учнів. При цьому оцінні судження формулюють так, аби охарактеризувати процес навчання учня та означити кількісний і якісний його результати: ступінь засвоєння знань і вмінь з навчальних предметів характеристику особистісного розвитку учня.
Характеристика особистісного розвитку учнів відображає самостійність, відповідальність, комунікативність, уміння працювати в групі, ставлення до навчальної праці, рівень прикладених зусиль, сформованість навчально-пізнавальних інтересів, ціннісних орієнтирів та загальнонавчальних умінь тощо та здійснюється вербально під час поточного контролю.
Формувальне оцінювання учнів 1-2, 3класів
Орієнтирами для спостереження та оцінювання є вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи. При цьому особливості дитини можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого діти можуть досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного циклу чи рівня.
Вимоги до очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів початкової освіти використовуються для:
Організації постійного спостереження за навчальним поступом;
Обговорення навчального поступу з батьками або особами, що їх замінюють;
формувального (поточного) та завершального (підсумкового) оцінювання.
Формувальне оцінювання передбачає відстеження особистісного розвитку учнів та хід набуття ними навчального досвіду і компетентностей.
У процесі організації контрольно-оцінювальної діяльності необхідно враховувати спостереження за навчальним поступом учнів.
Формувальне оцінювання оцінює процес навчання учнів, а не результат.
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний поступ учнів; формувати в дитини впевненість у собі, наголошуючи на її сильних сторонах, а не на помилках, діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; підтримувати бажання навчатися та прагнути максимально можливих результатів; запобігати побоюванням помилитися.
Водночас доцільно вчити дітей взаємооцінюванню, при цьому формувати уміння коректно висловлювати думку про результат роботи однокласника, давати поради щодо його покращення. Це активізує навчальну роботу, сприяє розвитку критичного мислення, формуванню адекватного ставлення до зауважень, рекомендацій, зміцнює товариськість та відчуття значимості кожного в колективів.
Формувальне оцінювання можна забезпечити використанням мовного портфоліо, основна суть якого полягає в тому, щоб показати все, на що здібні учні. Через твердження «Я знаю», «Я вмію» акцентуються навчальні досягнення учнів, розвивається здатність до самооцінювання, поступово збільшується відповідальність за власне навчання.
Інші компоненти формувального оцінювання такі як: конкретний аналіз допущених учнем помилок і труднощів, що постали перед ним та конкретні вказівки про те, як покращити досягнутий результат не є предметом розгляду у 1 класі, але стають актуальними на подальших навчальних етапах у початковій школі.
Завершальне (підсумкове) оцінювання за рік здійснюється з урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень учня/учениці.
Надзвичайно важливою складовою формувального оцінювання є форма повідомлення про нього учневі/ учениці та батькам (Свідоцтво досягнень).
Учителі, які викладають навчальні предмети у початковій школі дають характеристику предметних компетентностей учня за чотири рівневою системою. У 1-2 характер як рівня навчання, старанності та соціальної поведінки, так і предметів та навчального процесу в цілому, але не результату.
Для учнів третіх та четвертих класів застосовується формувальне та підсумкове (тематичне, семестрове та річне оцінювання). Підсумкове оцінювання (тематичне, семестрове і річне) у третіх та четвертих класах здійснюється за рівневою шкалою, а його результати позначаються словами або відповідними літерами: «початковий (П)», «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)».
Відповідно до типових освітніх програм для недопущення перевантаження учнів враховуються їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). За рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів можуть бути враховані результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.
Періодичність проведення моніторингу якості надання освітніх послуг
№ Вид моніторингу Класи
1 Вербальне оцінювання 1-2
2 Моніторинг сформованості класного колективу, соціально-громадянських компетентностей учнів через психолого-педагогічну діагностику 1,5
3 Формувальне оцінювання 3
4 Адміністративна комплексна контрольна робота з української мови, математики (І, ІІ семестри) 3-9
5 Аналіз ДПА, моніторинг адаптаційних процесів при переході з початкової школи в основну 4
6 Поточне, тематичне оцінювання 5-9
7 Підсумкові контрольні роботи за текстами дирекції школи 4-9
8 Аналіз ДПА, моніторинг готовності до профільного навчання 9
Обов’язкові компоненти бази даних моніторингових досліджень
• загальні відомості про навчальний заклад (вересень)
• матеріально-технічна база школи (вересень)
• кадрове забезпечення школи (вересень)
• контингент учнів (вересень)
• результативність освітнього процесу (грудень, травень, червень)
• виховна робота (березень)
• методична робота, вдосконалення професійної майстерності вчителя (березень)
• стан здоров’я дітей (вересень)
• охорона життя та безпека життєдіяльності (листопад, квітень)
• робота шкільної бібліотеки (жовтень)
• робота психологічної служби (грудень, травень)
• робота з батьками та громадськістю (вересень, грудень, травень)
Організація моніторингу
1. Створення Програми моніторингових досліджень в навчальному закладі, що визначає цілі, завдання, напрями, об’єкти та періодичність досліджень, необхідних для реалізації стратегії розвитку навчального закладу, виконання школою погоджених шкільною спільнотою завдань щодо покращення якості освітніх послуг. Програма моніторингових досліджень складається на той самий термін, що й інші ухвалені у навчальному закладі документи стратегічного планування.
2. Розробка проекту внутрішнього моніторингу конкретної ділянки освітнього середовища, передбачених Програмою, зокрема, умов, процесу чи результатів роботи навчального закладу. Проект визначає :
мету та завдання дослідження;
об’єкт дослідження;
формування вибірки;
терміни та процедуру дослідження;
підбір та підготовку координаторів дослідження;
визначення критеріїв оцінювання та показників (індикаторів), за якими збиратиметься інформація;
визначення методів дослідження.
3. Підготовка інструментарію дослідження, передбаченого Програмою, (вибір анкет, тестів, методик, карт спостережень, підготовка інструктивно-методичних матеріалів для координаторів дослідження, вибір статистичних та математичних методів обробки та обчислення одержаних результатів дослідження).
4. Проведення дослідження, передбаченого Програмою (заповнення анкет, виконання тестів, проведення спостережень за обраними методиками).
5. Збір та опрацювання результатів (внесення результатів дослідження в базу, обробка та аналіз отриманих даних з використанням математичної статистики, факторно-критеріального аналізу, описового пояснення).
6. Аналіз та інтерпретація результатів внутрішкільного моніторингу стану конкретної ділянки освітнього середовища навчального закладу (виявлення та оцінка позитивних та негативних факторів впливу; підготовка та представлення звіту, який має містити висновки та рекомендації з метою прийняття управлінських рішень, корекції програм, планів роботи школи, роботи окремих учителів, батьківського комітету, учнівського самоврядування тощо).
7. Оприлюднення результатів моніторингу та запровадження рекомендацій у практику.
Детальний опис проведення дослідження за напрямками та етапами подано в таблиці (Таблиця 1).
Прогнозовані результати моніторингу
Проводячи внутрішкільний моніторинг, наш навчальний заклад орієнтується на такі результати:
підвищення якості надання освітніх послуг, формування позитивного іміджу, престижності та конкурентноспроможності навчального закладу;
створення необхідних умов для творчої діяльності учасників навчально-виховного процесу: виявлення і підтримка обдарованої молоді, підняття престижу творчих педагогів;
впровадження освітніх інновацій, сучасних інформаційних технологій
для оновлення змісту освіти й форм організації навчально-виховного процесу;
активізація роботи адміністрації і педагогічного колективу навчального закладу, вироблення навичок контрольно-аналітичної діяльності, самооцінки та саморегуляції;
удосконалення управління навчальним закладом, вироблення і корегування управлінських рішень, планування і прогнозування розвитку навчального закладу.
Складовим якості освіти є результати підсумкового етапу моніторингу рівня навчальних досягнень учнів з навчальних предметів і моніторинг рівня якості знань учнів за навчальний рік . Упродовж року в школі здійснювався моніторинговий підхід до якості навчальних досягнень учнів, взагалі всього освітнього процесу, а саме: моніторинг результатів ДПА, моніторинг діяльності шкільних методичних обєднань, моніторинг роботи з обдарованими учнями, моніторинг рівня знань, умінь та навичок учнів з української мови, математики., рівня вихованості учнів тощо. Це давало змогу здійснювати порівняльний аналіз різних ділянок роботи, робити певні висновки і вживати необхідних заходів.
6.6.Оновлення методичної бази освітньої діяльності
У 2019-2020 н.р. методична робота з педагогічними працівниками була спрямована на реалізацію науково-методичної проблеми школи «Впровадження сучасних педагогічних технологій освіти на засадах компетентнісного підходу в контексті положень «Нової української школи»» (1 рік роботи).
Основними напрямками організації методичної роботи є:
- створення умов розвитку педагогічної майстерності, творчої ініціативи педагогічних працівників, удосконалення форм і методів підвищення їх кваліфікації;
- моніторинг якості загальної середньої освіти, рівня навчальних досягнень учнів;
- моніторинг умов забезпечення психічного та фізичного стану учнів;
- вивчення потреб і надання практичної допомого молодим спеціалістам та іншим педагогічним працівникам, у тому числі в період підготовки їх до атестації;
- упровадження сучасних освітніх систем і технологій, інтерактивних методів організації навчання і виховання;
- організація інформаційно-комунікаційного обслуговування та використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховному процесі;
- вивчення, узагальнення та впровадження в педагогічну практику досвіду використання інноваційних технологій і сучасних форм організації навчально-виховного процесу;
- проведення методичних масових заходів, спрямованих на поширення інформації щодо дослідно-експериментальної, науково-пошукової роботи та інноваційної діяльності школи та окремих педагогів.
Методична робота закладу будувалась на діагностичній основі, мала практичну спрямованість, відзначалася як традиційними, так і нетрадиційними підходами, поєднанням індивідуальних, групових, колективних форм роботи з вчителями.
Тематика теоретичних та практичних занять із педагогічними працівниками, засідань шкільних методичних об'єднань підпорядкована методичній проблемі закладу. Ця система вдало поєднує різноманітні аспекти: організаційні, психолого-педагогічні, роботу з кадрами, роботу з учнями та їхніми батьками, зміцнення матеріально-технічної бази, стимулювання педагогів та учнів до самовдосконалення та самореалізації.
З метою ефективної роботи над вирішенням вище вказаної проблеми було розроблено перспективний план поетапної реалізації даного питання та спрогнозовано очікуванні результати. Цей план роботи було розглянуто на засіданні методичної ради школи (протокол № 1 від 30.08.2019р.) та затверджено директором школи.
Система методичної роботи, у школі була спрямована на розвиток творчої особистості учня, вчителя. Головні зусилля було зосереджено на наданні реальної, дієвої допомоги педагогічним працівникам у підвищенні їхньої професійної майстерності, створенні творчої атмосфери, такого морально-психологічного клімату, який сприяв би пошуку кращих технологій педагогічної праці, ефективному втіленню інновацій.
Планування науково-методичної роботи включало такі основні напрямки:
функціонування методичної ради;
робота шкільних методичних об’єднань;
робота з молодими педагогами;
проведення методичних оперативних нарад;
проведення групових та індивідуальних консультацій;
забезпечення самоосвіти вчителів;
організація творчих звітів педагогічних працівників;
організації роботи з обдарованими учнями.
Протягом минулого навчального року у закладі працювали методичні об’єднання вчителів:
- початкових класів (Вознюк Л.П);
- класних керівників (Шумик В.І.).
Слід зазначити, що теми, обрані ШМО для опрацювання, є актуальними, сформовані у відповідності до основної сучасної педагогічної концепції, витікають із загальної проблемної теми школи і є цілісними (тобто кожна тема об’єднує як навчальну, так і виховну роботу).
Робота шкільних методоб’єднань була спрямована на вивчення нових нормативних документів, вивчення ППД, впровадження в практику роботи нових форм і методів навчання та виховання, реалізацію Державного стандарту початкової та базової загальної середньої освіти. Засідання відбувались згідно планів (з 12 березня – дистанційно) і мали досить високу ефективність.
Для забезпечення демократичного керівництва методичною роботою в закладі діє методична рада, до складу якої увійшли адміністрація навчального закладу та педагоги – представники різних шкільних методичних об’єднань (Шумик В.І. – голова ради, Потапчук В.В. – директор школи, Потапчук О.В. – спеціаліст І категорії, Вознюк Л.П. – голова шкільного методоб`єднання вчителів початкових класів, Осійчук С.С.-вчитель української мови та літератури.). Протягом 2019-2020н.р. проведено 5 засідань, обговорено ряд питань, серед яких питання організаційного, інструктивно-навчального, методичного спрямування. Заслуговують на увагу розглянуті питання, спрямовані на удосконалення рівня успішності учнів та питання щодо реалізації Концепції «Нова українська школа».
З метою забезпечення впровадження Концепції «Нова українська школа» та Державного стандарту початкової, базової і повної загальної середньої освіти було організовано та проведено психолого-педагогічні консиліуми: «Зустрічаймо п’ятикласників!» (жовтень, 2019), «Адаптація першокласників» (листопад,2019), ділову гру з елементами тренінгу «Сучасній школі-сучасні вчителі» (грудень, 2019), диспут-тренінг «Творчість вчителя-це необхідність чи данина моді?» (березень, 2020), методичний тиждень «Я атестуюсь» (березень,2020), з метою забезпечення наступності в освіті між дошкільною та початковою ланкою та початковою і основною школою проведено методичний місячник «Увага! Іде адаптація!» (жовтень, 2019). Під час проведення заходу учасники обговорили питання «Особливості нової соціальної ситуації п’ятикласників», переглянули презентацію «Сходинками співробітництва до успішної адаптації п’ятикласників». Також в ході консиліуму було обговорено особливості діяльності учителів 5-го класу в період адаптації. Протягом місячника вчителі показали вміння створювати психологічний клімат на уроці, вміння піднесення рівня самооцінки учнів, вміння використовувати нестандартні підходи до проведення уроків та виховних заходів, досконале володіння інформаційно – комунікативними технологіями та поєднання з інтерактивними та проектними методами навчання, практичне використання Інтернету.
З метою реалізації методичної проблеми школи здійснювався системний підхід до організації методичної роботи, різні форми і методи спрямовувалися на надання дієвої практичної допомоги педагогам.
Усі педагогічні працівники школи були активними учасниками районних методичних об’єднань, де знайомилися з новинками в освіті, з новими підходами у вирішенні актуальних питань сьогодення. Вчителі історії були учасниками постійно діючого семінару при Любешівському ліцеї. Вчитель 2 класу Дударчук С.С. була учасником семінару-практикуму «Оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу» та районного семінару учителів початковихов класів на базі «Цирської гімназії», Шумік В.М. був учасником семінару-практикуму соціальних педагогів на базі Березичівського ліцею, Пацамай Ю.С. була учасником семінару-практикуму бібліотекарів, Мельник Т.М. була учасником семінару учителів української мови та літератури на базі «Деревківського ліцею», Шумік О.М. та Шумик В.І. були слухачами конференції «Формування професійної компетентності педагогів: від витоків до НУШ» .
Протягом року проводилися методичні оперативки з метою ознайомлення з нормативними документами, державними стандартами викладання окремих предметів, передовим педагогічним досвідом, новинками методичної літератури, періодичних видань з предметів тощо.
Значну роль в організації шкільної методичної роботи відіграє педагогічна рада, на засіданнях якої розглядаються питання ефективності викладання предметів, виховної роботи, впровадження перспективного педагогічного досвіду, заслуховується звіт про проведену роботу тощо. У 2019-2020 навчальному році проведено 5 засідань.
Методична робота в школі спрямована на всебічне підвищення професійної майстерності кожного вчителя школи, на збагачення й розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу в цілому, на досягнення оптимальних результатів навчання, виховання й розвитку конкретних учнів, класів. В школі на належному рівні організована робота з молодими вчителями, завдання якої – надання необхідної допомоги молодим вчителям в оволодінні методикою викладання свого предмета, розвиток умінь використовувати у своїй роботі досягнення сучасної психолого-педагогічної науки, творчої активності молодих спеціалістів. На протязі 2019-2020 навчального року в школі працювало 2 молодих педагоги (Пацамай Ю.С., Гірук А.П.). З цією метою було розроблено план роботи з молодими педагогами. Протягом року було організовано ряд заходів з молодими вчителями, а саме: консультації з питань організації навчально-виховної роботи, складання орієнтовного індивідуального плану молодого вчителя, розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання та індивідуальні методичні рекомендації. Заняття проводились у різних формах: круглі столи , тренінги, ділові ігри, практичні заняття, співбесіди. Вчителі наставники (Шумік О.М. та Потапчук О.В.) згідно з планом роботи з молодими вчителями складали індивідуальний план роботи молодих вчителів з урахуванням їх потреб і можливостей, розроблення конспектів уроків, факультативних занять, ознайомлення з науково-методичною літературою, надавали індивідуальні консультації.
З метою вивчення та впровадження передового педагогічного досвіду було налагоджено взаємовідвідування уроків та розроблено графік. Також згідно перспективного плану вивчення системи роботи вчителів протягом 2019-2020 н.р. було вивчено систему роботи вчителів: Кацевич Н.Л. Щодо системи роботи педагога були видані накази по школі, а також сформовано відповідні папки, що розміщені в методичному куточку.
Було проведено творчий звіт Кацевич Н.Л. (І атестація) та серію відкритих уроків, що дало змогу підсумувати роботу педагога за весь міжатестаційний період.
Три педагоги (Потапчук В.В.,Шумік В.М. та Потапчук О.В.) взяли участь у виставці дидактичних та методичних матеріалів «Творчі сходинки педагогів Волині». Методична розробка вчителя зарубіжної літератури Потапчук В.В. зайняла І місце в районному етапі та була подана на обласну виставку. Потапчук В.В. визнали переможцем та нагородили грамотою відділу освіти та культури Любешівської РДА за високий рівень, оригінальність та змістовність роботи. Роботи Шуміка В.М. та Потапчук О.В. визнали учасниками дидактичних і методичних досягнень «Творчі сходинки педагогів Волині».
Також педагоги школи долучились до участі в фаховому конкурсі «Учитель року – 2020». Зокрема, в І (зональному) етапі всеукраїнського конкурсу взяли участь двоє педагогів навчального закладу: Потапчук В.В. – в номінації «Зарубіжна література» та Шумік В.М. – в номінації «Історія», де продемонструвати високу професійну компетентність та професійність. За результатами конкурсу Потапчук В.В. було визнано лауреатом конкурсу.
Одним з пріоритетних питань методичної роботи це підвищення професійної майстерності вчителів через самоосвіту, самовдосконалення, задоволення індивідуальних потреб педагогічних працівників в особистому та фаховому зростанні; активізації творчого потенціалу. Саме з цією метою в плані роботи методичної роботи були передбачені, крім колективних, індивідуальні форми роботи: робота над науково-методичною проблемою, самоосвіта, консультування, опрацювання фахової періодики та методичної літератури. Слід зазначити, що теми, обрані ШМО для опрацювання, є актуальними, сформовані у відповідності до основної сучасної педагогічної концепції, витікають із загальної проблемної теми школи і є цілісними (тобто кожна тема об’єднує як навчальну, так і виховну роботу в межах циклу предметів).
Індивідуальні теми педагогів споріднені із науково-методичною проблемою школи, витікають із проблемної теми ШМО і спрямовані на вирішення проблем модернізації освіти у більш вузькому значенні. Педагогами школи розроблені плани самоосвіти, здійснюється вивчення передового педагогічного досвіду, поповнення матеріалами портфоліо вчителів, оволодіння ІКТ та інше. Курсову перепідготовку протягом 2019-2020 н.р. пройшли 6 педагогів (Шумік О.М., Шумік В.М.,Потапчук О.В., Кацевич Б.В., Потапчук В.В., Дударчук С.С. згідно графіка), також педагоги обирали форми підвищення кваліфікації науково, де отримували сертифікати. Багато вчителів займаються самосвітою через слухання вебінарів, проходження онлайн курсів. Також вчителі школи поширюють свій досвід через друк своїх матеріалів на освітніх сайтах urok.ua та metodportal.
Відповідно до плану роботи школи на 2019-2020 н.р. та перспективних планів вивчення стану викладання навчальних предметів та системи роботи вчителів школи протягом року було проведено вивчення стану викладання основ здоровя в 5-9 класах (наказ № 143-од від 27.12.2019р.), української мови та літератури в 5-9 класах (наказ №26-од від 28.02.2020р.)вивчення системи роботи вчителя німецької мови Кацевич Н.Л.(наказ №25-од від 27.02.2020р.).У зв’язку із запровадження карантину в навчальному закладі було перенесено вивчення стану викладання англійської мови в 1-9 класах нга 2020-2021н.р.
Найважливішою індивідуальною формою науково-методичної роботи є самоосвіта педагогів. До найважливіших завдань самостійної роботи учителів відносились: вивчення нових програм і підручників, аналіз їхніх дидактичних та методичних особливостей; самостійне засвоєння нових технологій навчально-виховного процесу; оволодіння методологією і методикою педагогічного дослідження; активна участь у роботі науково-методичних семінарів і методичних об'єднань, різних творчих груп; підготовка методичних розробок; систематичне вивчення передового педагогічного досвіду.
Упродовж навчального року в школі були створені необхідні умови для підвищення теоретичного професійного рівня кожного члена педагогічного колективу. Враховуючи науково-методичні проблеми педагогічного колективу та методичних об’єднань, кожен вчитель обрав власну методичну проблему, над якою працював, впроваджуючи її в практику роботи та вдосконалюючи свою майстерність. Теоретичні роботи, конспекти відкритих уроків, позакласних заходів, кращі роботи учнів зібрані в індивідуальні портфоліо системи роботи вчителів, які знаходяться в методичному кабінеті.
Значна увага приділялась оволодінню інноваційними формами та методами навчання, компетентнісному підходу до викладання навчальних предметів, вивченню та застосуванню нових навчальних планів, програм, підручників, посібників тощо, удосконаленню форм роботи по запровадженню нетрадиційних форм і методів організації освітнього процесу, новітніх освітніх технологій та передового педагогічного досвіду.
На початку навчального року було здійснено аналіз якісного складу педагогічного колективу та визначені напрямки роботи кожного підрозділу щодо підвищення педагогічної майстерності та фахового рівня вчителів.
Аналіз стану методичної роботи у 2019/2020 навчальному році в школі дає підставу вважати, що процес реалізації педагогічним колективом загальношкільної методичної проблеми здійснювався на належному науково-теоретичному та методичному рівні. Проте є щеважливіпитання, на розв’язанняяких мають бути спрямовані зусилля педагогічного колективу в наступному навчальному році.
Підводячи підсумки методичної роботи в школі, слід зазначити, що вона сприяла реалізації проблемної теми школи і поставлених завдань перед колективом на 2020/2021 навчальний рік, професійному зростанню педагогів, підвищенню якості знань, умінь та навичок учнів, активізації роботи з обдарованими дітьми та тими, хто потребував постійної уваги і контролю з боку школи, громадськості.
В новому 2020/2021 навчальному році слід:
1. Освітній процес спрямувати на підвищення рівня знань, умінь та навичок учнів шляхом посилення індивідуалізації та диференціації освітньої діяльності, свідомого вмотивованого ставлення до навчання кожного учня, роботу з обдарованими дітьми.
2. Працювати в напрямку забезпечення наступності між дошкільною та початковою, початковою та основною школою, враховуючи психологічні особливості та рівень пізнавальної діяльності учнів різних вікових груп, враховуючи вимоги Державних стандартів початкової і базової загальної освіти;
3. Створити належні умови для поступової адаптації учнів 1-х класів до навчання у школі І ступеню (НУШ), учнів 5-х класів до навчання у школі ІІ ступеню;
4. Працювати в напрямку підвищення рівня професійної майстерності та мобільності педагогічних працівників в умовах неперервної освіти;
5. Продовжити вивчення та узагальнення ефективного досвіду роботи вчителів, організувати роботу педагогів відповідно до їх методичних запитів (за результатами діагностики).
6. Сприяти втіленню в практику роботи педколективу новітніх освітніх технологій.
7. Здійснювати модернізацію організаційних форм і змісту науково- методичної роботи з педагогічними кадрами в контексті особливостей розвитку регіону та в умовах карантину.
8. Членам методичної ради продовжити створення банку освітніх технологій, прогресивного педагогічного досвіду.
9. Продовжити роботу з моніторингу якості освіти, реалізації державних стандартів, Концепції «Нова українська школа», що сприяє результативності роботи педколективу.
6.7.Контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення
Адміністрацією навчального закладу постійно здійснюється контроль за виконанням планів, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробляються рекомендації щодо їх покращення. Контролю підлягають:
Кількість годин, відведених на вивчення предметів за навчальними програмами;
Фактична кількість використаних годин:
Використання годин інваріантної та варіативної складових навчального плану;
Відповідність вивчення навчального матеріалу календарному плануванню;
Послідовність вивчення навчального матеріалу й дотримання кількості годин, визначених програмою на кожну тему.
Виконання вчителями вимог навчальних програм:
Кількість проведених контрольних, лабораторних, практичних робіт згідно з графіком, творчих робіт, робіт з розвитку зв’язного мовлення, уроків позакласного читання;
Розподіл навчального матеріалу;
Оцінювання результатів навчальних досягнень учнів;
Проведення тематичного обліку навчальних досягнень учнів;
Об’єктивність оцінювання рівня навчальних досягнень учнів вимогам навчальних програм
Відповідно до плану роботи школи на 2019-2020 н.р. та перспективних планів вивчення стану викладання навчальних предметів та системи роботи вчителів школи протягом року було проведено вивчення стану викладання основ здоровя в 5-9 класах (наказ № 143-од від 27.12.2019р.), української мови та літератури в 5-9 класах (наказ №26-од від 28.02.2020р.)вивчення системи роботи вчителя німецької мови Кацевич Н.Л.(наказ №25-од від 27.02.2020р.).У зв’язку із запровадження карантину в навчальному закладі було перенесено вивчення стану викладання англійської мови в 1-9 класах на 2020-2021н.р
З метою визначення якості навчальних досягнень учнів та сприяння підвищенню якості освіти в школи проводитимуться моніторингові дослідження.
Напрями дослідження Показники, що відстежуються Інструментарій Термін проведення
Успішність навчання Вивчення рівня навчальних досягнень за результатами семестрового та річного оцінювання Звіти Січень
Червень 2021
Психологічний стан та збереження здоров’я Фізичний розвиток учнів Анкети Лютий-березень 2021рік
6.8. Очікувані результати здобувачів освіти
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати учитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
6.9.Моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти
Психолого–педагогічний супровід навчально-виховного процесу здійснюється на основ ірічного плану роботи за основними видами діяльності: діагностика, корекція, реабілітація, профілактика, прогностика.
Діагностична робота спрямована на одержання необхідної інформації щодо особистості окремого учня, особливостей первинного колективу та референтих груп учнів із метою виявлення найбільш оптимальних шляхів оптимізації освітнього процесу в навчальному закладі, включає в себе соціально-психологічні та соціально-педагогічні дослідження, моніторинги в школі серед дітей, діагностичні дослідження серед батьків та педпрацівників.
Досліджується рівень соціально – психологічної адаптації учнів 1-их класів до навчання в школі та рівень адаптації п’ятикласників до нових умов навчання. Результати даних досліджень були розглянуті на консиліумі, педагогічній раді, систематизуються, представляються дирекції школи.
Особлива увага приділяється діагностиці інтересів та схильностей учнів 9-х класів. Робота спрямована на надання психологічної допомоги старшокласникам у професійному самовизначенні та побудові ними життєвих перспектив, особливо з опорою на рівень сформованості життєвих компетенцій.
Вивчається проблема жорстокості, проявів насильства в учнівському середовищі, комп’ютерній залежності, проблем лихослів’я, стану вживання учнівською молоддю наркотичних речовин, алкоголю, тютюну.
Корекційно-відновлювальна робота проводиться в формі індивідуальних та групових занять за запитом класних керівників, батьків, адміністрації та за результатами психодіагностичних досліджень з учнями. Індивідуальна робота з школярами здійснюється з метою розвитку когнітивної сфери та подолання негативних проявів у спілкуванні, зниження рівня тривожності.
Групові, корекційні та розвивальні заняття проводяться з учнями початкової, середньої та старшої ланок школи направлені на формування соціальних і комунікативних умінь, необхідних для встановлення міжособистісних відношень з однолітками і відповідних рольових стосунків з вчителями; розвитку у дітей когнітивних умінь і здібностей, необхідних для успішного навчання в школі; стійкої самооцінки та низького рівня шкільної тривожності; формування свідомої поведінки; розвиток обдарованості; знайомство зі світом професій.
Консультативна робота, яка проводиться у навчальному закладі включає в себе консультації педагогічних працівників, батьків, та учнів.
Просвітницька робота з батьками, учнями, вчителями проводиться у формі ділових ігор, занять з елементами тренінгу, психологічних вернісажів, презентаційних меседжів.
Педагоги школи є активними учасниками психологічних семінарів, психолого-медико-педагогічних консиліумів.
Найбільша увага здобувачів освіти, педагогів та батьків звертається на вплив інформаційних технологій на психічне здоров’я учнів, профілактику дитячого суїциду, причини виникнення дитячої агресивності, готовність старшокласників до проходження ДПА, виховання культури поведінки у дітей, розв’язання конфліктних ситуацій у сім’ї, профілактику шкільного булінгу.
6.10.Створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників
Важливою складовою кадрової політики є система роботи з підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Робота з педагогічними працівниками щодо підвищення професійної майстерності здійснюється у відповідності з певною структурою:
- індивідуальні, групові, колективні форми роботи;
- курси, спецкурси підвищення кваліфікації педагогів;
- участь у конкурсах професійної майстерності;
- школа молодого педагога, наставництво;
- самоосвіта та атестація педагогів;
- вивчення, узагальнення та поширення досвіду;
- публікації власних наробок;
- участь у виставці «Творчі сходинки педагогів Волині», конкурсу професійної майстерності «Учитель року»
Згідно плану підвищення кваліфікації на 2020рік, який було розглянуто та погоджено на засіданні педагогічної ради (протокол № 04 від 31.01.2020року) педагоги школи самостійно обирали форми підвищення кваліфікації на рік (30 год) відповідно до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників, що був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 300, зі змінами, внесеними постановою Уряду №1133 від 27 грудня 2019 року.
Підвищення кваліфікації здійснювалось за напрями:
• розвиток професійних компетентностей: знання навчального предмета, фахових методик, технологій;
• формування у здобувачів освіти спільних вмінь для ключових компетентностей, а саме читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми;
• психолого-фізіологічні особливості здобувачів освіти, основи андрагогіки;
• створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища, особливості інклюзивного навчання, забезпечення додаткової підтримки в освітньому процесі дітей з особливими освітніми потребами;
• використання інформаційно-комунікативних та цифрових технологій в освітньому процесі,
• мовленнєва, цифрова, комунікаційна, інклюзивна, емоційно-етична компетентність;
• розвиток управлінської компетентності (для керівників закладів освіти).
Серед основних форм та видів підвищення кваліфікації педагоги школи обирають навчання(денна, очна, очно – дистанційна, дистанційна) семінари – практикуми, семінари – тренінги при Волинському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, а також на сайтах «PREMETHEUS», «EdEra» «На урок», «Освіторія», освітня платформа «Критичне мислення» тощо.
Підвищення самоосвітнього рівня та акмеологічної культури педагогів прослідковується за такими напрямами:
участь в семінарах різного рівня ,інших методичних заходах;
публікації у фахових виданнях, розміщення матеріалів на вчительських сайтах;
участь у професійних конкурсах ,виставках.
З метою вивчення та впровадження передового педагогічного досвіду було налагоджено взаємовідвідування уроків та розроблено графік. Також згідно перспективного плану вивчення системи роботи вчителів протягом 2019-2020 н.р. було вивчено систему роботи вчителів: Кацевич Н.Л. Щодо системи роботи педагога були видані накази по школі, а також сформовано відповідні папки, що розміщені в методичному куточку.
Було проведено творчий звіт Кацевич Н.Л. (І атестація) та серію відкритих уроків, що дало змогу підсумувати роботу педагога за весь міжатестаційний період.
Три педагоги (Потапчук В.В.,Шумік В.М. та Потапчук О.В.) взяли участь у виставці дидактичних та методичних матеріалів «Творчі сходинки педагогів Волині». Методична розробка вчителя зарубіжної літератури Потапчук В.В. зайняла І місце в районному етапі та була подана на обласну виставку. Потапчук В.В. визнали переможцем та нагородили грамотою відділу освіти та культури Любешівської РДА за високий рівень, оригінальність та змістовність роботи. Роботи Шуміка В.М. та Потапчук О.В. визнали учасниками дидактичних і методичних досягнень «Творчі сходинки педагогів Волині».
Також педагоги школи долучились до участі в фаховому конкурсі «Учитель року – 2020». Зокрема, в І (зональному) етапі всеукраїнського конкурсу взяли участь двоє педагогів навчального закладу: Потапчук В.В. – в номінації «Зарубіжна література» та Шумік В.М. – в номінації «Історія», де продемонструвати високу професійну компетентність та професійність. За результатами конкурсу Потапчук В.В. було визнано лауреатом конкурсу.
Таким чином педагоги школи долучаються до творчої діяльності, мають змогу бути обізнаними із сучасними технологіями навчання, що сприяє підвищення їхньої фахової майстерності. Окремі вчителі навчального закладу мають ряд сертифікатів, які засвідчують їхнє право надавати якісні освітні послуги.
Розділ 7. Структура навчального року
Відповідно до статті 10 Закону України “Про повну загальну середню освіту”освітній процес у 2020/2021 навчальному році розпочинається 1 вересня святом - День знань,триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня.
Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:
І семестр - з 1 вересня по 31 грудня, ІІ семестр – з 18січня по 28 травня.
Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули:
• осінні з 24 жовтня по 01 листопада,
• зимові з 01 січня по17 січня,
• весняні з 20 березня по 28 березня.
Режим роботи закладу пятиденний, заняття проводяться в одну зміну, тривалість уроків 1кл. – 35хв, 2-4кл. – 40 хв, 5-9кл. – 45хв, тривалість перерв - по 10 хв, великої перерви - 40 хв.
Закінчується навчальний рік проведенням підсумкового оцінювання навчальних досягнень учнів усіх класів та державної підсумкової атестації випускників початкової і основної школи. Рішення про доцільність проведення навчальної практики та навчальних екскурсій приймає педагогічна рада школи.
Розділ 8
Показники (вимірники) реалізації освітньої програми
Рівень реалізації освітньої програми вивчається шляхом моніторингу якості проведення
навчальних занять, моніторингу досягнення учнями результатів навчання (компетентностей);
проведення контрольних випробувань учнів; участі учнів школи у предметних олімпіадах
різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах; ; аналізу результатів участі учнів у ДПА.
ТАБЛИЦЯ 1
ДО ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ
І ступінь
1 -2 клас
Предмет Програма
Українська мова
Математика
Англійська мова
Я досліджую світ
Мистецтво
Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти (1-2 класи), розробленої під керівництвом Р.Б. Шияна та затвердженою наказом МОН України від 08.10.2019 року № 1272
3 клас
Предмет Програма
Українська мова
Математика
Англійська мова
Я досліджую світ
Мистецтво
Типова освітня програма для 3-4 класів, розробленої під керівництвом Шияка Р.Б. та затвердженої наказом Міністерства освіти та науки України № 1273 від 08 жовтня 2019 року.
4 клас
Предмет Програма
Українська мова
Літературне читання
Математика Природознавство
Я у світі
Інформатика
Трудове навчання
Англійська мова. Образотворче мистецтво
Музичне мистецтво
Фізична культура Основи здоров’я Навчальні програми для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Наказ МОН України від 12.09.2011 № 1050.Зміни до таких програм: «Українська мова», «Літературне читання», «Математика», «Природознавство», «Я у світі», «Інформатика», «Трудове навчання», «Іноземні мови для загальноосвітніх та спеціалізованих навчальних закладів», «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво», «Фізична культура», «Основи здоров’я») Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 948 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»
ТАБЛИЦЯ 2
ДО ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ
Перелік навчальних програм для 5-9 класів
Назва предмету за навчальним планом Навчальна програма
Українська мова Українська мова. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зізмінами, затвердженими наказом МОН Українивід07.06.2017 №804)
Українська література Українська література. 5 – 9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804
Зарубіжна література Світова література. 5 – 9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 № 804
Іноземна мова (англійська мова) за Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою КМУ від 23 листопада 2011 року № 1392 та Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта), яка розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та затверджена наказом МОН Українивід 20.04.2018 № 408
Іноземна мова (німецька мова) за Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою КМУ від 23 листопада 2011 року № 1392 та Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта), яка розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 408
Історія України. Всесвітня історія «Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи», затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р. № 804
Правознавство Основи правознавства. Автор Ратушняк С.П. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України. Наказ МОН від 20.03.2017 р. № 417.
Мистецтво Програма для загальноосвітніх навчальних закладів “Мистецтво. 5-9 класи” (авт. Л. Масол та ін.) (оновлена), затвердженою наказом МОН України від 07.06.2017 № 804 “Про оновлені навчальні програми для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів”, яка реалізується за рахунок годин, визначених типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня (наказ МОН від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказами МОН від 29.05.2014 № 664, від 12.12.2014 № 1465, від 07.08.2015 №855).
Біологія Програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804.
Географія Оновлена навчальна програма, затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 № 804 та з використанням методичних рекомендацій, підготовлених МОН України спільно з НАПН України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (лист МОН України 09.08.2017 № 1/9-436)
Фізика Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізика. 7-9 класи» (програма затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)
Хімія Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом МОН Українивід 07.06.2017 № 804.
Трудове навчання 5 – 9 класи – «Навчальна програма з трудового навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. 5 – 9 класи» (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804
Інформатика Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804.
Основиздоров’я Навчальна програма з основ здоров'я для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804
Фізична культура Навчальна програма для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Оновлена програма відповідно до наказу № 52 Міністерстваосвіти і науки Українивід 13.01.2017 р. та наказу № 201 від 10.02.2017
ТАБЛИЦЯ 3
ДО ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ
Перелік програм для реалізації варіативного компоненту
на 2020-2021н.р.
ПОЧАТКОВА ШКОЛА
№ з\п Назва курсу Клас К-ть
годин Науково-методичне забезпечення (програма)
1 Зарубіжна література 4
1
Мовчун А., Харсіна Л. Програми курсів за вибором для ЗНЗ , 1-4 класи (Лист Мон України від 12.08.2008 року №1/11-3761)
2 «Християнська етика в українській культурі» 4 1
Програма« Християнська етика в українській культурі», рекомендована Міністерством освіти і науки України ( Лист 1/11 - 4033від20.06.2007 р.), автори : Ігумен Лонгин ( Чернуха), Є. Бєлкіна
ОСНОВНА ШКОЛА
№ з\п Назва курсу Клас К-сть
годин Науково-методичне забезпечення (програма)
1
Основи християнської етики 5
6
7
8
9
1
1
1
1
0.5 Збірник навчальних програм для учнів 1-11 класів суспільно – гуманітарного напрямку. Частина І. ( ЛистМОН України від13.07. 2010 року №1/11 - 6347)
2
Хореографія 5
6
7
0.5
0.5
0.5
Федьо Л.В. Варіативний модуль. Хореографія 5-9класи. Навчальна програма з фізкультури для ЗНЗ. (Лист МОН України №1/11-12719 від 01.09.2015р.)
3 Ліплення із солоного тіста 8
0.5
Навчальна програма курсу за вибором «Ліплення з солоного тіста» 8 кл.
(Лист Інституту модернізації змісту освіти МОНУ від 03.07.2019 № 22.1/12-Г-533)
4 Юний географ - краєзнавець 6
1
Навчальгі плани і практичні заняття фікультативних курсів. Івано – Франківський ОІППО, авторська творча майстерня вчителів географії (Лист ІІТЗО від 02.06.2014 №141/12 – Г-804