ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

ЗЗСО «Щитинська гімназія»

Камінь-Каширської міської ради Волинської області

на 2021/2022 навчальнийрік

Розділ 1

Призначення гімназії та засіб її реалізації

Призначення гімназії полягає в наданні якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку, що проживають чи перебувають на території с. Щитинь, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення досамовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору тасамореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей,необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміннявисловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічнообґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями,оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншимилюдьми.

Основним засобом реалізації призначення загальноосвітнього закладу є засвоєння учнями

обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час заклад має у своєму

розпорядженні додаткові засоби реалізації свого призначення, а саме

• уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному

розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;

• надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);
• поглиблене вивчення окремих предметів;
• надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального

матеріалу;

• оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності;
• надання широкого спектра додаткових освітніх програм і додаткових освітніх послуг.

Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на: формування в учнів сучасної  наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості дожиття в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги докультурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку,самовдосконалення тощо.

Реалізація освітньої програми гімназії здійснюється через рівні освіти:

початкова освіта тривалістю чотири роки;

базова середня освіта тривалістю п’ять років.

Розділ 2

Опис "моделі" випускника гімназії

Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими.

Випускник гімназії має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння отримані

учнем тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами.

Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для успішної самореалізаціїу житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію,виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.

Наш випускник – це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:

• випускник гімназії добре проінформована особистість;
• прагне до самоосвіти та вдосконалення;
• готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті громади, держави;
• є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;
• свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;
• мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.

Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.

Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені стандартом початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний,дисциплінований, вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити імає почуття самоконтролю, навички навчальної діяльності, культуру поведінки і мови, основиособистої гігієни і здорового способу життя.

Випускник базової основної школи володіє певними якостями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметівшкільного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз,синтез, класифікацію, визначення головного); володіє основами комп’ютерної грамотності; знаєсвої громадянські права і вміє їх реалізувати;оцінює свою діяльність з погляду моральності таетичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосібжиття; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.

Наш випускник - свідомий громадянин і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків у майбутнє.

Розділ 3

Цілі та задачі освітнього процесу гімназії

Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх програм повинні бути

обумовлені "моделлю" випускника, призначенням і місцем школи в освітньому просторі освітнього округу, району.  Вони повинні бути сформульовані конкретно, бути вимірними, досяжними,визначеними за часом, несуперечливими по відношенню одна до одної. Інакше кажучи,відповідати загальним вимогам, що пропонуються до визначення цілей і задач.

Перед гімназією поставлені такі цілі освітнього процесу:

1.Забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, базової

загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;

2.Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

3.Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

4.Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;

5.Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне тасоціальне здоров'я учнів;

6. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки;

7.Проведення атестації та сертифікації педагогів;

8.Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази навчального закладу.

Розділ 4

Освітня програма закладу та її обґрунтування

4.1. Освітня програма початкової освіти

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Освітня програма початкової освіти окреслює підходи до організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Освітня  програма визначає:

• Загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей;
• перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями;
• орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності їхнього вивчення;
• рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою.

Освітня програма ЗЗСО «Щитинська гімназія»  І ступеня (початкова освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту»,  постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»  та постанови Кабінету Міністрів України від 21.лютого 2018року №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти»,  наказу Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 року № 1272»Про затвердження Типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти» (1-2кл.), наказу Міністерства освіти та науки України № 1273 від 08 жовтня 2019 року «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4класів закладів загальної середньої освіти» (3кл.),  Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня (4кл.), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від  20 квітня 2018 року № 407.

Початкова освіта здобувається  з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

Початкова освіта має такі цикли, як 1—2 і 3—4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності:

1. вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2. здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3. математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4. компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5. інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6. екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

1. 7. інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

1. 8. навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно

• в групі;

1. 9. громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я

• збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

1. 10. культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

1. 11. підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються в різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-2класу – 48  години на тиждень (1680 годин/навч.рік); 3 класи – 26 годин на тиждень (910 годин/навч.рік); 4 класи – 26 годин на тиждень (910 годин/навч.рік). Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальним тижнем. Повноцінність початкової освіти реалізується як інваріантної, так і варіативної складових.

Навчальний план дає  цілісне  уявлення про зміст і структуру першого  рівня    освіти, встановлює  погодинне   співвідношення  між  окремими предметами за роками навчання, визначає  гранично допустиме  тижневе  навантаження   учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти через структурування змісту  початкової освіти на засадах інтегрованого підходу у навчанні. Вони охоплюють інваріантну  складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх  закладів  загальної  середньої  освіти  незалежно  від  підпорядкування і форм власності, та варіативну  складову.

Навчальний план містить  інваріантну  складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої  освіти  незалежно  від  їх   підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові  години на вивчення   предметів  інваріантної   складової, курси за вибором, індивідуальні та групові  заняття, консультації.

Логічна послідовність вивчення предметів  розкривається у відповідних навчальних програмах(Таблиця 1 до освітньої програми.)

Очікуванні результати навчання здобувачів початкової освіти. Освітня програма закладу початкової освіти має передбачати досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчитель у рамках кожної освітньої галузі.

4.1.1. Освітня програма 1-2 класів

Навчання здобувачів освіти Нової української школи (НУШ)

Освітню програму для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», у відповідності до Державного стандарту початкової освіти (постанова КМУ від 21.02.2018 № 87) та Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти (1-2 класи), розробленої під керівництвом Р.Б.Шияна та затвердженою наказом МОН України від 08.10.2019 року № 1272. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

  для учнів 1-2класу – 48  годин на тиждень: 1кл. – 23 години на тиждень, 2кл. – 25 годин на тиждень (1680 годин/навч.рік).

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

• дитиноцентрованості і природовідповідності;

• узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
• науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

• наступності і перспективності навчання;
• взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

• логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
• можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

• творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

• адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів всіх ключових компетентностей. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння:читання зрозумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Перелік ,зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, логічна послідовність їх вивчення.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

• мовно-літературна - включає українську мову, літературне читання, іноземну мову (англійська);

• математична - спрямована на формування математичної та інших ключових компетентностей;

• природнича - має на меті формування компетентностей в галузі природничих наук, основи

здобуття навичок безпечної діяльності в інформаційному суспільстві;

• соціальна і здоров’язбережувальна - формування соціальної компетентності, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших;

• громадянська  та  історична  -  формування  громадянської  та  інших  компетентностей, готовності  до  змін  шляхом  осмислення  зв’язків  між  минулим  і  сучасним  життям,  активної громадянської позиції, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів;
• мистецька - формування цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого

самовираження, поваги до національної та світової мистецької спадщини;

• фізкультурна - формування         мотивації      до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного  розвитку,   вдосконалення життєво  необхідних рухових умінь та навичок.

Мовно-літературна             освітня   галузь   в    1    класі   реалізується    через   інтегрований курс «Навчання грамоти», в 2 класі через предмет «Українська мова «(мова, літературне    читання).

Математична освітня галузь реалізується через предмет «Математика».

Громадянська та історична, соціальна та здоров’язбережувальна, природнича, реалізується через інтегрований предмет «Я досліджую світ». Розподіл годин в рамках цього інтегрованого курсу розподіляється наступним чином:

громадянська та історична – 1 година ;

 соціальна та здоров’язбережувальна - 1 година; природнича – 1 година.

Технологічна освітня галузь реалізується через  в 1-2 класі через інтегрований курс «Я досліджую світ» - 1год та інформатична - через окремий предмет «Інформатика» (починаючи з 2 класу) – 1година, мистецька галузь – через окремі предмети «Образотворче мистецтво» та музичне мистецтво». Фізкультурна галузь реалізується через предмет «Фізична культура.

На посилення предметів інваріантної складової у 1- 2 класі  з варіативної складової використано по  1 годині для проведення індивідуальних та групових занять.

Навчальний план для початкової школи

з навчанням українською мовою,

відповідно НУШ-2, додатка 1 до наказу МОН України від 08.10.2019 року № 1272

1 та 2 класи

Програмою визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання, коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, передбачених стандартами початкової освіти. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово,критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення,розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми використовуються внутрішньо предметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

4.1.2. Освітня програма 3-4 класів

Навчання здобувачів освіти Нової української школи (НУШ)

Освітня програма для 3 та 4 класів розроблена на основі Типової освітньої програми для 3-4 класів, додатка 1,  розробленої під керівництвом Шияка Р.Б. та затвердженої  наказом Міністерства освіти та науки України № 1273 від 08 жовтня 2019 року.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 3 класу – 26 годин на тиждень (910 годин/навч.рік), для 4 класу – 26 год на тиждень (910годин/навч.рік) Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальним тижнем. Повноцінність початкової освіти реалізується як інваріантної, так і варіативної складових.

Освітня програма початкової освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом

початкової освіти.

Перелік та пропонований зміст освітніх галузей. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

• Рідномовна освіта (українська мова та література; мови та

літератури корінних народів та національних меншин) (МОВ1)

• Іншомовна освіта (ІНО)
• Математична (МАО)
• Природнича (ПРО)
• Технологічна (ТЕО)
• Інформатична (ІФО)
• Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)
• Громадянська та історична (ГІО)
• Мистецька (МИО)
• Фізкультурна (ФІО)

Мовно-літературна освітня галузь реалізується через навчальні  предмети «Українська мова», «Іноземна мова» та інтегрованому курсі «Я досліджую світ». На вивчення української мови у 3 та 4 класах передбачає часовий розподіл програмового матеріалу між предметом «Українська мова» та інтегрованим курсом «Я досліджую світ» (мовно-літературна галузь), відповідно до якого 5 годин на тиждень використовується на вивчення української мови як окремого предмета, 2 години української мови на тиждень включені до інтегрованого курсу «Я досліджую світ» (мовно-літературна галузь). В інтегрованому курсі «Я досліджую світ» зміст мовно-літературної галузі розгортається лінійно разом із змістом решти освітніх галузей, що інтегруються. Математика вивчається як окремий предмет (4 години на тиждень) та у складі інтегрованого курсу «Я досліджую світ» (1 година на тиждень). Як і зміст мовно-літературної галузі в інтегрованому курсі «Я досліджую світ» зміст математичної освітньої галузі розгортається лінійно разом із змістом решти освітніх галузей, що інтегруються. Досягнення очікуваних результатів природничої, громадянської та історичної, соціальної та здоров’язбережувальної, технологічної та частково мовно-літературної та математичної освітніх галузей забезпечує інтегрований курс «Я досліджую світ» (7 год на тижень). Інтеграцію змісту цих освітніх галузей учитель представляє в календарно-тематичному плані. Реалізація інформатичної освітньої галузі у 3 та 4  класах забезпечується предметом «Інформатика» (1 год на тиждень).  Реалізація мистецької освітньої галузі здійснюється  через окремі предмети за видами мистецтва: образотворче мистецтво і музичне мистецтво.

На посилення предметів інваріантної складової у 3 та 4 класах  з варіативної складової використано   1 годину для підсилення вивчення української мови, в 4 класі використано 1 годину для проведення індивідуальних та групових занять.

Навчальний план для початкової школи

 з навчанням українською мовою

відповідно НУШ-2, додатка 1 до наказу МОН України від 08.10.2019 року № 1273

3 та 4 класи

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/ вчителька у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено з обов’язковими результатами навчання,визначеними Державним стандартом початкової освіти.

Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах циклу реалізовуються паралельно та   розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть реалізовані очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

Форми організації освітнього процесу. Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми – кооперативне навчання, дослідницькі, інформаційні,мистецькі проекти; сюжетно-рольові ігри, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти.

Початкова освіта здобувається, як правило, із шести років. Діти, яким 1-го вересня виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Освітня програма закладу початкової освіти передбачає досягнення

здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової освіти.

Форми оцінювання здобувачів початкової освіти. Навчальні досягнення учнів у 3–му та 4-му класах оцінюються відповідно до методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 3-4 класів (відповідно до статті 17 Закону України “Про повну загальну середню освіту” заклад освіти  застосовув формувальне та підсумкове рівневе оцінювання (педагогічна рада прийняла рішення № 9 ( протокол №1 від 31.08.2021р.) про застосування  шкали оцінювання, яка в підсумковому оцінюванні переводиться  в національну, тобто в рівневу).

.

Рівневе оцінювання має на меті:

• відстежувати навчальний поступ учнів;
• вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку дитини;
• діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;
• вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;
• аналізувати реалізацію освітньої програми та Державного стандартупочаткової освіти, ухвалювати рішення щодо корегування навчальної програми іметодівнавчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;
• запобігати побоюванням дитини помилитися;
• плекати впевненість у власних можливостях і здібностях.

Орієнтирами для оцінювання навчальних досягнень учнів (формувального і підсумкового) є окреслені в цьому документі очікувані результати навчання,об’єднані за галузями відповідно до обов’язкових результатів навчання Державного стандарту початкової освіти.

Очікувані результати навчання використовуються  для:

• встановлення цілей уроку, окремих видів діяльності учнів, вправ тощо;
• постійного спостереження за навчальним поступом учня/ учениціз бокувчителів, батьків і самих учнів;
• поточного, зокрема й формувального, оцінювання;
• підсумкового оцінювання (для другого циклу навчання).

На основі поданих нижче очікуваних результатів навчання вчитель формулює індивідуальні результати навчання учня/ учениці відповідно до опанування ним/ нею конкретного вміння.

Спостереження за навчальним поступом учнів та оцінювання цього поступу розпочинається з перших днів навчання дитини у школі і триває постійно. Невід’ємною частиною цього процесу є формування здатності учнів самостійно оцінювати свій поступ.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 2-4 класах – 40 хвилин.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предмета "Фізична культура", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» формується  самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей,окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які реалізуються в рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість,екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток»,«Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння уреальних життєвих ситуаціях. Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання,яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Реалізація освітньої програми початкової освіти забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності, а саме:

• здатність спілкуватися державною та іноземною мовами, висловлювати і захищати власні погляди;
• досліджувати ситуації і виокремлювати проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;
• усвідомлювати розмаїття природи, взаємозв’язків її об’єктів та явищ, пояснювати роль природничих наук і техніки в житті людини;
• готовності використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, здатності до соціальної комунікації й активності;
• усвідомлювати почуття власної гідності, діяльності з урахуванням власних прав і свобод, поваги до прав і гідності інших осіб, протидію дискримінації та нерівному ставленню до особистості;
• володіти навичками підприємницької діяльності, загальнокультурної й екологічної грамотності, готовності до здорового способу життя.

А також всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти. очаткова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Форми організації освітнього процесу

У 1-2 класах очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання:

• дослідницькі,
• інформаційні,
• мистецькі проекти,
• сюжетно-рольові ігри,
• інсценізації,
• моделювання,
• ситуаційні вправи,
• екскурсії,
• дитяче волонтерство тощо.

Основними формами організації в 3-4 класах є:

• різні типи уроків,
• екскурсії,
• віртуальні подорожі,
• спектаклі,
• квести, які вчитель організовує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умовиви конання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Освітня програма базової середньої освіти

4.2. Освітня програма базової середньої освіти

Освітня програма ІІ ступеня ЗЗСО «Щитинська гімназія» складена у відповідності  до Державного стандарту  базової і повної загальної середньої освіти (постанова КМУ від 23.11.2011р. №1392)  та   Типової  освітньої програмами закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405

Освітня програма окреслює організацію закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, визначає: загальний обсяг навчального навантаження, очікувані результати навчання учнів. рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти, вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року  розпочинають здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної

середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік:

для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік,

для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік,

для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік,

для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік,

для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Освітня галузь «Мови і літератури» у навчальних планах реалізується через окремі предмети"Українська мова", "Українська література", "Іноземна мова (англійська)", «Друга іноземна мова (німецька)», «Зарубіжна література».

В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му класі – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України». Освітня галузь «Мистецтво» реалізується через окремі курси: «Музичне мистецтво» та Образотворче мистецтво» в 5-7 класах та «Мистецтво» у 8-9 класах. Освітня галузь «Математика» реалізується через предмети «Математика»(5-6кл.) та «Аглебра», «Геометрія» (7-9кл.).

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладу загальної середньої освіти ІІ ступеня, який дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Таблиця розподілу навчального часу для  основної  школи

Навчальний план закладів загальної середньої освіти
з навчанням українською мовою відповідно до додатка 1 Типової освітньої програми(наказ МОН України від 20.04.2018р. № 405)

5-8класи

Навчальний план ЗОШ І-ІІ ст.с. Щитинь
з навчанням українською мовою та вивченням двох іноземних мов відповідно до додатка 10 Типової освітньої програми (наказ МОН України від 20.04.2018р. № 405)

9 клас

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

• підсилення предметів інваріантної складової.

У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу освіти чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години.

Зокрема, для вивчення української мови у 5-9кл.  виділено по 1 год,  історії України у 5кл. – 1год та 8кл. – 1год, правознавства у 9класі – 0.5год.

• запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію.

Так, з метою всебічного та гармонійного  розвитку особистості учня, розвитку їх творчих здібностей та задатків, вихованню художньо- естетичних смаків, формування  основних рухових навичок та забезпечення здоровязберігаючої функції навчання у 5-7класах введено курс «Хореографія» по 0,5год .

З метою формування у школярів  правильного вибору профілю навчання, визначення сфери майбутньої професійної діяльності, розвитку дослідницьких компетентностей учнів, виховання екологічної культури включено факультативний курс «Юний географ- краєзнавець» у 6кл. – 1год.

З метою відродження та розквіту духовної культури суспільства, виховання підростаючого покоління в дусі християнської моралі  введено курс «Основи християнської етики» у 5-8кл. по 1 год, у 9кл. – 0.5год.

Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо. Під час розподілу варіативної складової навчального плану враховано граничнодопустиме навантаження на одного учня, уроки фізичної культури при визначенні цього показника не враховувались.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Змістове  наповнення предмета «Фізична культура» сформовано з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій, зокрема: «Легка атлетика», «Гімнастика», «Футбол», «Волейбол».

 Під час розподілу варіативної складової навчального плану враховано граничнодопустиме навантаження на одного учня, уроки фізичної культури при визначенні цього показника не враховувались.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту". Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі   змінами).

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей,окреслених у Державному стандарті, визначено завдання у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.